Щодня консульсько-правовий відділ амбасади ФРН приймає від 600 до 2 тисяч українців. Чисельність залежить від сезону: найбільше — у весняно-літній період, менше — взимку. «Потужності наші розраховані на прийом 800 відвідувачів, дається взнаки нестача приміщень і персоналу», — розповідає працівник консульсько-правового відділу. Німецькі візи можна отримати лише у Києві — у візовому відділі по вул. Златоустівській, 37/39 та у посольстві, що на вулиці Богдана Хмельницького, 25, при якому з 2002 року почав діяти відповідний відділ. «Загалом працює 24 віконечка, куди подають документи, відвідувачів обслуговує 65 службовців, а це замало, щоб задовольнити попит, — зізнаються у посольстві. — Але ми обмежені в ресурсах, і ніхто не може змінити ситуацію. Хоча бюджетні видатки на консульські установи не скорочуються, водночас їх і не збільшуватимуть, що пов'язано з нинішньою соціально-економічною кризою в країні». Зате, хваляться німці, київське посольство посідає друге місце серед німецьких представництв у світі (а їх усього 193) за обсягом видачі віз, поступаючись таким чином лише московському.
Щоб запобігти скупченню відвідувачів, з 2000 року процедура видачі віз ділиться на два етапи: одержання терміну на подачу документів та власне обробка заявки. Отримати термін (дату, час, адресу та номер віконця, в якому вас обслуговуватимуть) можна двома шляхами: особисто взяти талончик у візовому відділі на Златоустівській або надіслати заявку факсом (необхідний формуляр можна «скачати» на веб-сторінці амбасади), який повернеться до вас із точним визначенням дати. Факсимільний запис — відносно новий спосіб, що діє з минулого року. За цей час ним скористалися приблизно третина аплікантів (інші довіряють особистому контакту). Такий спосіб якнайкраще підходить для некиян, і тепер посольство розглядає можливість через електронну пошту призначати термін на подачу документів. Iмовірно, що подібну систему застосують і в італійській амбасаді, де зацікавилися німецьким досвідом.
Після визначення терміну чекати на співбесіду доводиться від 4 до 9 тижнів. Прийом документів на оформлення візи відбувається щодня до обіду, а видача паспортів — з 15.00 до 17.00 (лише п'ятниця — короткий день). За годину в консульському відділі приймають по 6-12 людей, а це значить, що одну справу повинні розглянути за 6-10 хвилин. В ідеалі це виглядає так: зранку відвідувач приносить документи, а після обіду вже отримує паспорт. Або ще краще: о 8-й співбесіда, а об 11-й — уже готовий паспорт. Проте у консульсько-правовому відділі амбасади кажуть, що часто процес загальмовується з вини самих українців, які не приносять усі необхідні документи. Але тут виникає парадокс — з одного боку, консульські працівники стверджують про намагання скоротити перелік необхідних паперів до мінімуму, з іншого — зізнаються, що ніколи не відомо, які довідки вони можуть затребувати додатково. Це залежатиме від того, як відвідувач відповість на три основні запитання: мета та фінансове забезпечення поїздки і дата повернення. Співбесіда проходить за принципом: відділити тих, хто легально виїжджає, від нелегалів.
На цьому етапі працівники консульського відділу перекваліфіковуються на знавців різноманітних професій. Наприклад, як визначити, чи правдива заява групи людей, які стверджують, що їдуть на конкурс барбекю. Для цього у посольстві знайшли знавця печеного м'яса, який склав спеціальні запитання. У даному випадку українські барбекюмани виявилися справжніми. А ось група шахісток, які нібито їхали на змагання, не витримала екзамен — дiвчата не змогли розмістити фігури на шахівниці. «Але це не значить, що ми обмежуємо видачі віз, із кожних шести аплікантів п'ять успішно проходять співбесіду. Останні два роки у нас утримується константна кількість відмов — усього 15-16 відсотків», — кажуть у німецькому посольстві. І наголошують, що співбесіду повинен пройти кожен, це стосується також туристів, які купують тури. «Згідно із законом про іноземців, ми самі повинні встановити мету поїздки. Деякі бюро вважають, що вони — наші добрі партнери, тому намагаються провести всю групу. 2-3 роки тому ми практикували таку схему, але за той період у країну виїхало багато нелегалів, тому тепер процедура змінилася: турфірма може домовитися про дату інтерв'ю, яке турист повинен пройти особисто», — пояснюють у посольстві.
Нерідко українці скаржаться на погане поводження клерків. Ось історія однієї студентки, яка виїжджала до Німеччини за програмою Au-Pair (навчання і робота в німецькій сім'ї). «Це було взимку 2003 року, — розповідає дівчина, яка побажала не називати своє ім'я. — На вулиці стояв 20-градусний мороз. Ніякого талона на співбесіду я не мала, тому змушена була з самого ранку стояти у черзі на вулиці. Мороз був нестерпний, але нас ніхто не запрошував до приміщення. Щоб зігрітися бодай гарячою кавою, треба було виходити на вулицю, а потім повертатися і повторно проходити процедуру обшуку. Тоді я так закоцюрбла, що дівчина, яка обслуговувала мене у віконечку, аж перелякалася — я ледве ворушила пальцями. Хоча та особа мене також здивувала: працюючи в такій установі, вона була вдягнута у відкриту «голопупу» маєчку і поводилася по-хамськи — мало не кидала мій паспорт, грубо відповідала. Тоді я вперше відчула себе представницею якоїсь нижчої раси. Коли я повернулася по візу, то мені сказали, що вона ще не готова. І це при тому, що і українська, і німецька фірми, через які я оформляла поїздку, запевняли, що віза відкрита. Мої наполягання таки виявили, що віза дійсно відкрита. Через цю бюрократію я зірвала сесію в універі, що для мене було важливо, бо я претендувала на підвищену стипендію».
У посольстві ФРН погоджуються, що подібні прикрі випадки трапляються, але у більшості скарги виявляються бездоказовими або такими, що не відповідають дійсності. Тож коли у вас трапилася неприємна розмова з клерком, треба поскаржитися завiдувачу консульсько-правового відділу геру Роланду Шіссау. У скарзі треба вказати дату, час прийому і віконце, де з вами повелися нечемно. Такі випадки розглядають на спеціальних нарадах.
Окреме нещастя як для українців, так і для німців — шахраї, які чатують під консульськими відділами. Вони, власне, є творцями різних міфів: що візи не видають жителям західних областей України та молодим жінкам до 40 років або що нібито керівництво Євросоюзу негласно постановило визначити ліміт видачі віз. Настрахавши людей подібними казками, вони пропонують «допомогу» за кількасот євро. Що ми вже тільки не робили, бідкаються у посольстві: і самі виходили до них, і охорону разом із міліцією залучали, навіть запити в МВС та МЗС подавали, все безрезультатно. У посольстві визнають, що деякі працівники охорони (вони, зауважимо, є українцями), а то й міліції пов'язані зі здирниками, проте вдіяти нічого не можуть.
Усю необхідну інформацію про візові правила можна знайти за адресою: www.deutsche-botschaft.kiev.ua або за телефонами: 247 68 27, 246 99 74.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
