Останнім часом спостерігається майже повне припинення обстрілів українських позицій із боку російсько-сепаратистських військ. Усі розуміють, що це тимчасово, називаючи такий стан речей затишшям перед бурею.
Але причини припинення військових дій бойовиками в цілому не відомі. Тут можна лише посилатися на припущення. Так, відомий військовий аналітик Олексій Орестович в ефірі одного з вітчизняних телеканалів припустив, що це мовчання ніщо інше, як аванс Кремля за закріплення в Конституції України особливостей місцевого самоврядування на Донбасі та легалізації таким чином в українському та міжнародному вимірах «ДНР» та «ЛНР» разом з їхньою злочинною верхівкою. Що й казати, схоже на те, що ми вкотре маємо нагоду переконатися, що Кремль, як і в часи середньовіччя, залишається відданим методам візантійської політики, коли декларується одне, а робиться зовсім інше.
Це не завадило б усвідомити нашому Президентові та тим депутатам із провладної коаліції, які так наполегливо переконують нас, що згадані зміни до Конституції вигідні для України нібито саме тому, що на них дуже негативно відреагував Кремль разом зі своїми маріонетками з «ЛНР» та «ДНР».
Але, схоже, Президент реагує на це зовсім по-іншому. Про що свідчить тиск з його адміністрації на народних обранців, котрі не підтримали зміни до Конституції в останньому читанні, — щоб назбирати ті 300 голосів, які необхідні для внесення змін до Основного закону.
Тобто все йде до того, що всі ми зі своїх податків годуватимемо Донбас разом зі всіма його сепаратистами та терористами, а керувати їхніми діями при тому будуть українофоби з Кремля.
Отже, можна говорити про те, що повернення фактично окупованого Росією Донбасу під юрисдикцію України є безпрецедентним у світовій історії, і над цим не завадило б замислитися всім патріотичним силам у нашій країні.
В іншому випадку дуже ймовірна втрата української державності, причому значно швидше неминучого розпаду самої Російської імперії, на яке так сподіваються адепти змін до Конституції.