Одна голова — добре. А цілий загін — краще

З найпершого моменту від початку бойових дій на сході України серед численних добровольців з Вінниччини, котрі прагнуть боронити Батьківщину, раз по раз з’являються і рядові держслужбовці, й посадовці. На фронт, щоправда, потрапляють не всі. Та все ж у зоні військових дій є і вінницькі керівники навчальних закладів, голови сільрад, голова райради та працівники райдержадміністрацій.

У Козятинському районі зуміли поєднати «вічний поклик» по-військовому налаштованих чоловіків захищати Батьківщину з посадовими обов’язками.

Днями на плацу вінницького обласного пункту збору військову присягу на вірність українському народу прийняли бійці загону територіальної оборони району.

«Є чимало людей, котрі хочуть приєднатись до оборони своєї країни, але з різних причин не можуть виїхати на схід. Однак вони готові зі зброєю захищати свій регіон. Тому зараз нові бійці відновлюють свої навички володіння зброєю. Це свідчить про те, що в районі дійсно проходять заходи із захисту безпеки регіону, і від цього люди почуваються спокійніше», — зазначив вінницький обласний військовий комісар Геннадій Долгашов.

Загін оборони включено до складу ЗСУ, і кожен боєць має правовий статус гарантій та фінансових виплат, що встановлені чинним законодавством.

Ініціатором створення такого загону є його боєць, голова Козятинської райдержадміністрації Олег Оркуша. А загалом до складу підрозділу ввійшли переважно сільські голови та чиновники районних органів влади.

«У важкий для України час керівники всіх рівнів разом із мешканцями району стануть пліч-о-пліч, щоб зі зброєю в руках захистити рідний край», — переконаний Олег Оркуша.

Наразі загін набуває навичок зі стрільби на одному з військових полігонів.

Як відомо, слабким місцем Вінниччини є сусідство з Придністров’ям. До речі, нещодавно камеру в лісі на кордоні з невизнаною республікою, за допомогою якої стежили за Україною та Молдовою, виявили прикордонники Могилів-Подільського загону Вінницької області. За неофіційною інформацією, цю камеру могли встановити представники придністровських проросійських спецслужб, аби одночасно стежити за територією України та Молдови.

Також зоною ризику в період, коли у країні війна, можна вважати й усі залізничні вузлові станції, чим, власне, і є місто Козятин та його район. А оскільки ворог не вгамовується, тож і всі нові форми й засоби захисту додають відносного спокою та впевненості, що все буде добре.