Колись поміж селами Буща та Майдан, що у Дубнівському районі Рівненщини, стояв собі хутір Рудня, про який нині нагадують хіба що старі фруктові дерева. Бо нелегкою виявилася доля хутора з шести хат, одна з яких, як пригадує очевидець тих подій Іван Хомчук, що тоді був підлітком, уже у 1945 році стояла пусткою. Місцеві обминали її десятою дорогою, бо саме в цій хаті енкаведисти влаштували катівню. Допитливий підліток зазирнув усередину і побачив забризкані кров'ю стіни... Тіла загиблих вояків УПА кати відвозили до лісу й там для годиться присипали землею...
Коли, виконавши «визвольну місію» в цьому районі, енкаведисти передислокувалися в інше місце, місцеві мешканці викопали братську могилу й таємно поховали повстанців, і про це місце зберігали таємницю, аж доки не настали часи незалежної України. Могилу борців за волю Україну нарешті упорядкували, стараннями голови Смизького осередку Української народної партії встановили пам'ятний хрест, освятити який прибули не лише місцеві мешканці та священики Української православної церкви Київського патріархату, а й ветерани УПА, активісти УНП, КУНу. По завершенні церемонії освячення відбувся траурний мітинг-реквієм, а жіночий хор виконав над могилою повстанців «Молитву за Україну».