Домашні градусні напої з фруктів — справді насолода. А готувати їх не так і складно. Щоправда, треба мати витримку, щоб дочекатися визрівання. У сезон груш пропонуємо два рецепти приготування з цих плодів лікеру.
Для першого варіанта — пришвидшеного — беремо 5-6 соковитих груш та 750 г горілки; для сиропу — 600 г цукру і 300 г води. Груші порізати скибочками, покласти в скляну 3-літрову банку, влити горілку, закрити кришкою і поставити на сонце на 4-5 тижнів. Потім процідити через марлю і додати охолоджений сироп, зварений із цукру і води. Банку знову закрити кришкою, залишити лікер для дозрівання ще на тиждень. Потім рідину ще раз процідити, розлити в пляшки і закупорити. Через 5-7 днів лікер готовий.
Для другого варіанта — коли доведеться чекати дегустації аж десь до Різдва — знадобиться 6 соковитих груш, 0,5 стручка ванілі, 0,5 кг цукру, 0,7 л води, одна гвоздики, 10 горішків мигдалю, дещиця кориці та 0,7 л спирту. Груші нарізати скибочками, скласти в скляну банку. Додати ваніль, мигдаль, гвоздику і корицю. Влити спирт. Закрити банку кришкою і залишити у теплому місці на 10 днів, періодично збовтуючи. Влити в каструлю воду, всипати цукор, довести сироп до кипіння і варити 2-3 хвилини. Зняти з вогню і дати охолонути. Спирт із грушами процідити через сито, викладене двома шарами марлі.
Потім змішати з цукровим сиропом. Закрити і настоювати протягом 10 днів при кімнатній температурі, щодня збовтуючи суміш. Готовий лікер профільтрувати через кілька шарів марлі, розлити у пляшки і закрити. Лікер повинен дозрівати приблизно півроку.
М’ятний сироп
Цей додаток буде доречним до випічки, різних десертів, млинців, напоїв та для просочування коржів. Для приготування потрібно 500 мл води, 500 г цукру, 100 г м’яти (великий пучок) та лимон (сік і цедра). Із води і цукру спочатку треба зварити сироп (довести до кипіння, щоб розчинився цукор, і проварити буквально хвилину). Відставити. М’яту промити і покласти в сироп. Накрити ємність і залишити на добу. Потім додати сік і натерту цедру лимона, довести до кипіння і проварити 3 хвилини. Залишити на добу. Вийняти м’яту, процідити сироп через сито. Довести до кипіння і проварити ще хвилину. Розлити в простерилізовані баночки і закатати. Зберігати як звичайну консервацію.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
