Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Емоції на фотовиставці неможливо стримати. (з сайта unn.com.ua.)
У Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографів Олександра Глядєлова, Максима Дондюка, Максима Левіна та Маркіяна Лисейка «Іловайськ». Документалісти представили 65 робіт.
Проект присвячений річниці Іловайської трагедії і всім, хто загинув під час її проведення. «Світлини — свідоцтва подій першого штурму Іловайська 10 серпня, виходу батальйону «Донбас» до села Осикове 14 серпня, бойових дій та обставин перебування українських сил в Іловайську 17-29 серпня: зачистка села Грабське, штурм самого Іловайська, спроба прориву з оточення», — розповідають у музеї.
Окрім численної кількості відвідувачів та самих фотографів-авторів, на захід прибули й безпосередні учасники боїв під Іловайськом — представники добровольчих батальйонів. Вони розглядали фото тих подій та емоційно ділилися спогадами про пережите. Фотографії річної давності створюють палітру страшних подій. Серед відвідувачів ніхто не стримував сліз, дивлячись на фото, а непідробні емоції стали найбільшою нагородою для фотографів.
«Одним iз найперших та найголовніших правил журналіста має бути принцип «не зашкодь». Журналіст, фотограф, оператор повинен це розуміти. Багато з цих фотографій не були оприлюднені протягом усього періоду, поки бійці перебували в полоні. Ми не хотіли, щоб це їм зашкодило. Минув рік. Хтось із бійців загинув, хтось повернувся з полону... Зараз уже немає небезпеки. Завжди знайдуться люди, які сприйматимуть цю виставку по-своєму, але для нас головне — не зашкодити. Багато з ким iз бійців ми продовжуємо спілкуватися, підтримуємо зв’язок. Щодо подальшої долі виставки, то сподіваємося, що вдасться показати її в інших містах країни, адже ми хочемо акцентувати увагу не лише на пам’яті, а й на тому, що за минулий з часу трагедії рік так ніхто з командування і не був покараний. Хлопці там iшли під кулі, під танки, не жаліючи себе. Ми стали свідками героїчного подвигу, частину якого змогли передати нашими фотографіями», — поділився Максим Дондюк, фотограф, один з авторів проекту.
Виставка триватиме до 30 серпня, вхід — вільний.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>