Мак і Хрещення

До більшовицького перевороту щороку 14 серпня в Києві відбувалися велелюдні хресні ходи до Дніпра. У давніх наших літописах є свідчення, що князь Володимир охрестив киян саме 1 серпня 988 р. від Різдва Христового. Тутешнє джерело назвали Хрещатицьким. Над ним збудували криницю. У 1882 році тут встановили колону на честь підтвердження Магдебурзького права, тобто кодексу самоврядування для Києва. «В давніх наших літописах та рукописах є свідчення, що князь Володимир охрестив киян саме 1 серпня 988 р. від Різдва Христового, — пише митрополит Львівський і Сокальський АПЦ КП Димитрій (Рудюк). — У пам’ять про це щороку в Києві аж до революції 1917 р. з усіх храмів звершувались хресні ходи до пам’ятного знака на честь 900-ліття Хрещення Руси, або, як його ще називають, «Пам’ятника Магдебурзького права», що на правому березі Дніпра. За легендами, саме там охрестилися дванадцять Володимирових синів». Утім урочистості з нагоди 900-ліття і 1000-ліття Хрещення, сплановані у Москві, відбувалися вже 28 липня — у день пам’яті Святого Володимира-Хрестителя.

У цей день християни також вшановують Маккавеїв, звідки й назва свята. Брати Маккабі у 167 році до н. е. повстали проти грецьких правителів, які зневажали віру в Єдиного Бога, змушували юдеїв поклонятися ідолам, грабували Єрусалимський храм і нищили святі книги. Якось цар Антіох задля глуму наказав намісникові Єрусалима приневолити євреїв принести в жертву свиню. Філіп замислив використати для цього одного з найстарших священиків — Єлазара. «Я скоріше помру, ніж дам приклад покори своєму народові», — відказав Єлазар. Його вбили. І ось у селищі Модіїн первосвященик Матітьягу і п’ятеро його синів — Маккабі — не стерпіли наруги і повстали: кинули все майно і пішли в гори, вважаючи, що «краще померти у битві, ніж бачити страждання народу». Славетною стала битва під Еммаусом, де три тисячі повстанців перемогли п’ятитисячне професійне військо греків. Маккавеї таки здобули незалежність Ізраїлю і відновили храм.

На Маковія, за переказом, почалося повстання гайдамаків у Холодному Яру в 1768 році. Це описав Тарас Шевченко у поемі «Гайдамаки». Митрополит Української автокефальної православної церкви Василь Липківський також пов’язував початок гайдамацького повстання з днем пам’яті святих Маккавеїв. У своїх проповідях глава відродженої Української церкви наводив паралелі між старозавітною історією, українською минувшиною і сучасними йому подіями.

Утім на якомусь етапі православна церква у Росії стала вшановувати під іменем Маккавеїв зовсім не героїчних повстанців, а сім’ю мучеників — Соломонію і семеро її синів, закатованих царськими солдатами за відмову зректися віри. Історія цієї родини в переказі РПЦ поєднує в собі долі Єлазара та Ханни і її дітей. Очевидно, для підтримки духу покори імперській церкві страждальці були потрібнішими, ніж повстанці.

Що ж до маку, то ця городина саме дозріває в цей час, i з Маккавеями пов’язаний лише співзвучністю назви. За стародавнім звичаєм, мак святять у церкві разом iз духмяними травами і квітами — базилiком, м’ятою, чорнобривцями. За традицією, цього дня українці печуть шулики — прісні коржі, які заправляють перетертим і запареним окропом маком із медом.