У керівників України дивна здатність називати речі, події не своїми іменами (війну — АТО тощо), а також не використовувати для захисту національних інтересів наявні міжнародні, міждержавні договори. Росія у договорі з Україною, а також у Будапештському меморандумі разом із США, Англією, Францією, Китаєм гарантувала Україні територіальну цілісність і недоторканність її кордонів взамін здачі ядерної зброї. Не треба бути великим дипломатом чи юристом, щоб на основі цих документів зібрати їх підписантів і не просити, а вимагати у них вжити заходів щодо Росії, яка порушила свої зобов’язання перед Україною. На жаль, цього не зроблено. Якщо США, Англія, Франція вжили проти Росії незначні санкції, то Китай не пригадав про свій підпис під меморандумом, навпаки — посилив співпрацю з Росією, забувши про свої далекосхідні території.
На Генеральній асамблеї ООН більш як 130 країн підтримали Україну, засудили Росію за агресію. Маючи таку підтримку, необхідно добиватися виключення Росії з ООН і Ради Безпеки, повної її економічної та політичної ізоляції. У 1939 р. СРСР (Росію) виключили з Ліги Націй через війну з Фінляндією. Тільки такі дії спроможні зупинити агресора, який не поважає міжнародних договорів і світового співтовариства держав, сіє війну і смерть.
Вжиті проти Росії незначні ліберальні санкції з боку США та ЄС на неї не діють, а тільки розпалюють авантюрні агресивні замисли Путіна і зомбоване населення Росії, а депутати французького парламенту навіть вирішили поїхати в Крим, щоб познайомитись із «зеленими чоловічками» і запросити їх до Франції. Керівники України, на догоду Путіну, пішли на мінський формат переговорів і головним переговорником від України зробили екс-Президента Кучму, який винуватий у всіх бідах сучасної України. Виходячи з мінського формату, Росія не є країною-агресором, а навпаки — миротворцем. Мінськими угодами Україна загнала себе в глухий кут. Ці домовленості Росії її бандитські формування не виконують і, як бачимо, не збираються виконувати. Донбас перетворили на російський воєнний полігон, де випробовують нову техніку, зброю, удосконалюють воєнну підготовку і тактику своїх спецпідрозділів, а наші війська і мирне населення використовують як мішені.
Річне пасивне сидіння в окопах і втрата кожного дня бойових побратимів не в бою, а від «градів», мін і снарядів, негативно впливає на морально-бойовий дух наших солдатів і офіцерів, призводить до втрати військових навичок, посилює зневіру в армії до її керівників і уряду в спроможності визволення захоплених територій. Тільки активне проведення воєнних операцій нашими військами підніме бойовий дух і військовий вишкіл, змусить Путіна і його бандитів поважати Україну, рахуватись із нею і виконати Мінські угоди, тому що вони поважають тільки силу.
Нашим керівникам треба брати приклад з Ізраїлю. Їм було набагато важче, але вони не тільки вистояли, а й домоглись великих результатів у всіх сферах, тому що на перший план ставили і ставлять національні інтереси. І нам треба вірити у свій народ, нашу армію, і ми переможемо, бо за нами Бог, правда і світ.
Іван ШІМАНЧУК
Рівне