«Холодильник» зіпсувався

Такою поганою ситуація не була ще ніколи з часу початку досліджень на цю тему. Льодовики у всьому світі зменшилися до найнижчого рівня за останні 120 років. І цей процес стрімко прискорився у першій декаді ХХІ століття, повідомляє «Франс пресс» із посиланням на наукове видання Journal of Glaciology («Журнал гляціології» — науки про льодовики, або кригознавства). З оприлюдненого позавчора звіту Світової організації моніторингу льодовиків випливає, що, починаючи з 2000-го, льодовики щороку зменшувалися, втрачаючи від 50 до 150 сантиметрів покриття. «Це в два-три рази більше, ніж за аналогічний період ХХ століття», — наголосив голова організації Майкл Земп.

Приблизно мільярд мешканців планети, особливо в Азії та Латинській Америці, отримують більше половини всієї питної води завдяки сезонному таненню льодовиків. Попередні дані моніторингу за останні п’ять років, які ще не враховані у згаданому останньому звіті, доводять, що процес швидкого танення льодовиків набирає обертів.

Восени минулого року вчені Університету Фрайбурга (Німеччина) повідомили, що потепління клімату спричинило значне скорочення поверхні льодовиків у Швейцарських Альпах. І 2010 року вони загалом займали 940 квадратних кілометрів території, що на третину менше, ніж 1973-го.

А головне, що зменшується не лише поверхня льодовиків, а й об’єм. Із 1973 року швейцарські льодовики втратили 22,5 квадратного кілометра льоду. Найшвидше тануть льодовики у кантоні Тічино, в районах Енгадіну та Шуйдбаундена.

Раніше вчені НАСА й Університету Каліфорнії також попередили про те, що процес танення льодовиків в Антарктиді «пройшов точку неповернення» і став незворотним. Це загрожує затопленням багатьох прибережних районів по всій Землі, зміною клімату та іншими катастрофічними наслідками, про які неодноразово попереджали екологи.

Кліматичні зміни є наслідком глобального потепління, що спричинене діяльністю людини й озоновою дірою в атмосфері, утвореною в результаті цієї нерозумної діяльності. Незважаючи на критичність ситуації, не всі світові лідери усвідомлюють важливість зменшення шкідливих викидів від підприємств та регулювання цього процесу на державному рівні. Але все ж є й позитивні тенденції.

Так, президент Сполучених Штатів Америки Барак Обама позавчора виступив із новими пропозиціями щодо радикального скорочення викидів парникових газів у США. Він назвав їх «найбільшим і найважливішим кроком» у боротьбі зі зміною клімату, повідомляє Бі-Бі-Сі. План «Чиста енергія» ставить на меті скорочення викидів парникових газів американськими електростанціями майже на третину впродовж наступних 15 років. Крім того, ним передбачено заходи з поширення відновлюваних енергоресурсів, зокрема вітряних та сонячних електростанцій.

Вугледобувна промисловість забезпечує США третиною енергопотужностей, і водночас теплоелектростанції є найбільшим джерелом викидів парникових газів в атмосферу. Згідно з планом «Чиста енергія», обсяги цих викидів на ТЕС мають скоротитися на 32% до 2030 року. Кожен американський штат матиме свою квоту запланованих скорочень викидів і буде зобов’язаний надавати Федеральному агентству із захисту навколишнього середовища свої пропозиції щодо виконання нормативів.

Водночас противники таких ініціатив — а це переважно представники «старої» енергетичної промисловості — уже пообіцяли боротися з їх впровадженням. Опоненти звинуватили Обаму в тому, що він оголосив «війну вугіллю». Про намір ігнорувати план президентської адміністрації вже заявили й губернатори кількох штатів.

У відповідь на критику Білий дім заявив, що оприлюднення плану є «відправною точкою для нової політики президента і його кабінету у сфері охорони навколишнього середовища». Впровадження заходів зі скорочення викидів парникових газів у США дасть Обамі необхідний моральний авторитет, аби відстоювати питання скорочення викидів на глобальному рівні на конференції з кліматичних змін, що відбудеться восени цього року в Парижі. У відеозверненні, оприлюдненому Білим домом, президент стверджує, що нові заходи спираються на дані про велику небезпеку незворотних кліматичних змін, отримані впродовж кількох останніх десятиріч.