Як московські гуси Київ рятували

«Чому вони (теперішні можновладці. — Авт.) пливуть, як гуси в тумані? А я знаю, куди ставити корабель, які закони, що вони понаприймали, скасувати, які нормативні акти прийняти, куди направити фінансовий ресурс. Так, мені заважали. Але я жодного разу не допустив спаду в економіці України. Якщо б я хоч раз би допустив спад, я б негайно подав у відставку», — цей унікальний за сумішшю нахабства і блюзнірства монолог належить Миколі Яновичу Азарову, колишньому прем’єру і теперішньому співзасновнику «Комітету порятунку України». Своє дітище Азаров презентував у Москві спільно з екс-«регіоналом» Володимиром Олійником та ще одним колишнім парламентарієм — Ігорем Марковим. Трохи дивно, що у пошуках актуального спікера Кремль зробив ставку не на Віктора Януковича, а на Миколу Азарова. Можливо, після останнього інтерв’ю Януковича про страусів, яких він «підтримував», оцінка інтелектуального рівня екс-Президента впала до нуля, і у Путіна вирішили, що навіть Азаров виглядатиме більш респектабельно.

Як Микола Янович із Віктором Федоровичем посварився

Про Януковича, щоправда, Азаров згадував. Але в такому ключі, який би навряд чи сподобався його колишньому шефу. Азаров повідомив, що Януковича вирішено було не залучати до діяльності «рятувальників». «Коли ми на комітеті обговорювали це питання, то прийняли рішення, що до складу комітету не повинні входити ті, хто був близько пов’язаний з попереднім Президентом України. На цьому етапі питання вирішене і закрите», — заявив Азаров.

«Я вважаю, що ця людина винна не менше, а можливо, і більше в тому, що сталося в Україні... Місце йому — на одній лаві підсудних разом із Порошенком і з усіма тими, хто сьогодні заправляє у Києві», — докинув своє Ігор Марков.

Увійшовши в раж, Марков (котрий при Януковичі відсидів 4 місяці в СІЗО) пообіцяв зробити все можливе задля «торжества відплати» стосовно Януковича і навіть попросив повідомити його місцезнаходження, «якщо хтось знатиме про це». Що ж стосується Азарова, то він уже давно точить зуб на Януковича: екс-Прем’єр глибоко ображений, що під час втечі з Межигір’я і евакуації звідти частини цінностей зовсім забули про такий скарб, як він сам.

«Мені шкода, що він виїхав із Києва, не попередивши мене, і мені довелося вибиратися самому в тяжких умовах. Тому мені немає сенсу підтримувати з ним стосунки. Мені прикро, що останнім часом довіра, яка була між нами, пропала, і мені стали протиставляти інших людей», — жалівся Азаров іще на початку лютого.

За кілька місяців по тому йому випала нагода помститися Януковичу за все. Представляючи свій «комітет», Азаров зазначив, що у нього та його соратників є кандидатура на посаду Президента України. І що такою кандидатурою є екс-нардеп Володимир Олійник, один із творців законів від 16 січня — тих самих, після ухвалення яких на Євромайдані в Києві пролилася перша кров.

Що ж до інших пунктів порядку денного «комітету», то його діяльність буде скерована на те, аби вимагати дострокових парламентських та президентських виборів.

«Вони живуть і працюють в Україні…»

Прикметно, що «Комітет порятунку України» складається не лише з Азарова, Маркова та Олійника. Його мережа більш розгалужена і має «своїх людей» і в Україні. Так, принаймні, стверджує Азаров, і причин не вірити йому в даному разі нема. От тільки шкода, що імена своїх «соратників по боротьбі» трійця відкривати не стала — вони, мовляв, «живуть і працюють на Україну, а це дуже небезпечно».

«Настане момент, коли ми представимо їх, насамперед народу України», — пообіцяв Азаров. Було б вельми непогано, якби першими цих «підпільників» знайшла і «представила народу України» СБУ, але надії на таку оперативність Служби безпеки небагато.

Здавалось би, все, що робить наразі «Комітет порятунку України», має надзвичайно подобатися Кремлю. Але офіційно у Путіна відхрестилися від дій Азарова. «Звичайно ж, не йшлося і не могло йтися про погодження цієї ініціативи з владою тут, у Росії, і тим більше, про погодження кандидатури Олійника. Що стосується питання підтримки чи непідтримки, то доведеться ще детально ознайомитися зі зробленими заявами, проаналізувати ситуацію», — зазначив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков. Повірити у щирість Пєскова важко: без санкції «згори» жоден Азаров не мав би можливості зняти у Москві готель для проведення своєї презентації.

Не забуваймо також і про фінансове питання. Не з власної кишені (хоч вона у нього і не порожня) проплатив Микола Янович все це «торжество відплати». І не за власний кошт фінансують його друзі «в екзилі» подібні проекти. Немає сумнівів, що кошторис «Комітету порятунку» був поданий на підпис якщо не особисто Путіну, то комусь із дрібніших клерків Кремля. А слова Пєскова, швидше за все, слід розуміти як тимчасове небажання офіційної влади коментувати рухи заїжджих українських гастролерів.

А де ж решта?

За кілька місяців до «реінкарнації» Азарова видання «Лівий берег» з посиланням на свої джерела повідомляло про запуск нового політичного проекту (робоча назва — «Альтернатива»), до якого мали бути причетні і екс-Прем’єр, і інші персони, близькі до Януковича. Йшлося про Андрія Клюєва, Артема Пшонку та Ігоря Калетника. Оскільки всі вони мають проблеми з українськими правоохоронцями і перебувати без загрози затримання на території країни не можуть, очікується, що перший час громадсько-політичну діяльність по лінії «Альтернативи» будуть вести їхні довірені особи, зазначали інформатори видання.

На сьогоднішній день партії з назвою «Альтернатива» в реєстрі Мін’юсту немає, проте процедура «легалізації» досить проста. Для цього достатньо купити весь пакет документів на будь-яку з існуючих партій (так званих кишенькових) — зареєстровану, але таку, що не провадить реальної діяльності, писав «ЛБ».

Та якщо виходити з контингенту, присутнього на презентації Азарова, ані Клюєв з Калетником, ані син Пшонки до «Комітету порятунку України» не приєдналися. Принаймні поки що. Ймовірно, вони таки створюватимуть власний проект або ж увіллються до «комітету» дещо згодом.

Не чути свіжих новин і з «ЛНР», де відпущений під заставу екс-«регіонал» Олександр Єфремов заповзявся було створювати партію «Мир Луганщині». Останні повідомлення на цю тему торкалися примусового вступу до лав політсили Єфремова луганських бюджетників, яких шантажували щедрими гуманітарними пайками.

Цікаво також і те, які наразі плани виношує лідер українських комуністів Петро Симоненко. Тобто найближчі його плани відомі — попри заборону Мін’юсту КПУ все одно братиме участь у місцевих виборах, заявляє Симоненко. Інтрига ж полягає у тому, чи не спокуситься він стати (у тому чи іншому форматі) партнером Азарова, Клюєва чи навіть Єфремова? Щоправда, цілком імовірно, що в цю компанію його ніхто і не думає кликати.