В урочищі Бичова Монастириського району Тернопільщини відбувся XVI Всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини», присвячений 70-річчю депортації представників цієї української народності з її споконвічних земель на території сучасної Польщі. На місці стертого обставинами і часом колишнього лемківського поселення, про яке сьогодні нагадує музей «Лемківське село», для більш як двадцяти тисяч учасників і гостей були традиційно розміщені сцени для аматорів та професійних музикантів (виступило близько сотні колективів), експозиції народних промислів, «точки» з тематичними сувенірами, літературою, національною лемківською кухнею тощо.
Але були в програмі цьогорічного фестивалю і нетрадиційні заходи, актуальність яких продиктувала нинішня ситуація в державі. Так, урочиста хода учасників після зупинки біля пам’ятного знаку Жертвам депортації наступну робила для вшанування памяті загиблих під час Революції гідності та в АТО. Поминали серед них і лемків — Володимира Жеребного зi Львівщини та зовсім ще юного Назара Войтовича зi Збаразького району Тернопільщини. А серед гостей були лемки-воїни, які приїхали у коротку відпустку з АТО, та ті, кому довелося стати вимушеними переселенцями вдруге, бо покинули все на окупованих Донбасі та Луганщині, куди колись депортували їхніх предків. Говорили на культурно-етнографічному фестивалі й про політику. Адже, за словами голови Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Олександра Венгриновича, лемки досі очікують на політичну оцінку трагічних подій сімдесятирічної давності. А також чекають безвізового режиму, щоб можна було вільно їздити в гості до живих родичів та на могили вже померлих.
Співорганізатором цьогорічного фестивалю «Дзвони Лемківщини», до речі, був і голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна, який теж походить iз лемківського роду.