Спати — щоб жити

Сон — природне фізіологічне явище, пов’язане зі зниженням мозкової активності. А повноцінний сон — синонім здоров’я. Спробуйте добровільно не поспати ніч — і вже настрій кепський, працездатність — на нулі. А якщо таких неповноцінних ночей — кілька поспіль? І не заради експерименту, а тому, що сон просто не приходить? Тоді це стає неабиякою проблемою...

Хронічне безсоння робить людину неадекватною

Останнім часом проблема хронічної втоми, недосипання — на чільному місці серед тих, які турбують українців. Люди живуть у режимі вічної напруги — рано прокидаються, пізно лягають, засинають під увімкнений телевізор або довго не можуть «відключитися» після пізнього читання новин в інтернеті. Брак сну знижує захисні сили організму, порушує функцію нервової системи (людина стає дратівливою, неуважною, погіршується пам’ять, увага).

— Ідеться ж не про разову втому. Коли людина не висипається роками — це вже небезпечно для життя, — каже лікар-невропатолог, кандидат медичних наук Юрій Погорецький. — Навіть кількох безсонних ночей достатньо, аби порушити гормональний баланс. Ендокринологи це можуть підтвердити: стрес, психопатія, депресія, неповноцінний сон викликають дисфункцію щитоподібної залози, можуть спричинити артеріальну гіпертензію, призвести до інсульту, інфаркту. А іноді — навіть до порушень психіки, суїцидальних думок і дій. Людина стає неадекватною.

За словами фахівця, якщо у хлопця порушення сну починаються у 18—20–річному віці, то через 5—7 років він перетворюється на чоловіка з вагою понад 150 кілограмів, життєво небезпечною аритмією, підвищеним рівнем цукру в крові, енцефалопатією...

Статистика приголомшує: кожна третя дорожньо–транспортна пригода стається з причини хронічного безсоння. «Можливо, звучить дещо цинічно, але водій, що випив спиртного, не такий небезпечний за кермом, як той, що заснув, — каже Юрій Несторович. — Бо в першому випадку бодай якась реакція зберігається. А коли людина засинає, вона вже нічого не контролює. Колись я проводив анкетування пацієнтів і просив відповісти на запитання, чи засинають водії на червоне світло світлофора. Коли побачив, що кожен другий відзначає: «Засинаю», — вжахнувся».

У повній тиші й темряві...

Однак і надлишок сну несприятливий для організму. Останні дослідження вчених показали: понаднормове (більш як 8 годин на добу) спання може призвести до... ранньої смерті. З чим пов’язана така закономірність — невідомо, але любителі довго спати живуть менше. Дослідження також довели, що і недостатня кількість сну, і його надмір можуть провокувати суїциди: більшість самогубців мали проблеми зі сном.

Дорослій людині, аби відновити сили під час нічого відпочинку, необхідно 7-8 годин. Учені вважають, що для жіночого організму хронічний брак сну дошкульніший, аніж для чоловіків. Здоровий сон жінки, кажуть медики, має тривати на 30-90 хвилин довше, ніж чоловіка. Жіночий мозок потребує більше часу для відновлення.

Добре відоме правило трьох вісімок — 8 годин для роботи, 8 — для відпочинку і 8 — для сну. Організм більшості людей налаштований саме на 8-годинний сон. Щоправда, мій добрий знайомий спить 4-5 годин — і стверджує, що цього цілком вистачає. Проте такі винятки — поодинокі.

Якість сну залежить не тільки від його тривалості, а й від інших важливих чинників, зокрема, оптимального рівня температури і вологості повітря, зручного ліжка, раціону («важка» вечеря перешкоджає легкому засинанню). Алкоголь теж стає на заваді нормальному сну, як і вживання нікотину в пізній час. Зручне ліжко, позитивний настрій, уміння розслабитися — ці умови необхідні для повноцінного нічного відпочинку. Спати при увімкненому телевізорі — шкідливо. Такий сон не сприяє відновленню, людина протягом дня відчуває пригніченість, стає дратівливою, зменшується працездатність.

— У центрі мозку є залоза — епіфіз, яка відповідає за синтез гормонів серотоніну і мелатоніну. Серотонін — гормон задоволення. Якщо його достатньо — людина життєрадісна, сповнена сили, весела і активна. Якщо ж його бракує — людина потерпає від депресії, стає дратівливою, навіть агресивною, — пояснює лікар. — Серотонін виділяється в денний час доби при яскравому світлі. А мелатонін синтезується лише під час повноцінного здорового сну — сну у повній тиші й темряві. Без цього гормону фізичне відновлення організму неможливе. Він також урівноважує нервову, серцево-судинну, імунну систему організму, є природним снодійним. Тобто безсоння безпосередньо залежить від мелатоніну. Але основна його дія — омолоджувальна: правильний сон подовжує життя.

Найкращий час для вироблення мелатоніну — від десятої години вечора до півночі. У цей час необхідно спати, а не лежати у темряві. Зупинити вироблення мелатоніну можна, увімкнувши світло бодай на 15 секунд. Молодий організм легше переносить нестачу нічного гормону, але з роками це більше дається взнаки, тому людей літнього віку часто турбує безсоння. Прискорити вироблення цих двох гормонів допоможе білкова їжа, що містить триптофан — амінокислоту, яка виконує роль будівельного матеріалу для мелатоніну і серотоніну. Цю амінокислоту можна почерпнути в м’ясі,сирі, горіхах, кукурудзі, бобових.