Працюйте вдома,

Один із чотирьох регіональних проектів, створених за сприяння організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) на Вінниччині, стосується протидії торгівлі людьми — «Запобігання торгівлі людьми в Україні шляхом посилення економічних можливостей представників груп ризику». На практиці він втілюватиметься шляхом відкриття у Вінниці їдальні, де працюватимуть особи, що стали жертвами торгівлі людьми, або входять у групу такого ризику. У цьому ОБСЄ допомагатимуть і громадські організації. У Вінниці цей процес координуватимуть «Прогресивні жінки».

Практика торгівлі людьми — проблема всього світу, кажуть організатори, і боротися з цим треба і глобально, і на місцях. Крім того, Україна — в зоні особливого ризику.

«Це навіть не європейська, а світова проблема. Хоч куди тицьни пальцем, там міняються лише масштаби і види діяльності, а суть залишається. А в країнах, де є військові конфлікти, таких людей ще більше, — зауважує посол та координатор проектів ОБСЄ в Україні Вайтодас Верба. — ОБСЄ розробляло та запроваджувало цей проект у першу чергу для соціалізації людей із проблемних груп населення — малозабезпечені, заробітчани, переселенці зі сходу. Зараз в Україні, як і в кожній воюючій країні, є вкрай серйозна проблема — зростання внутрішньо переміщених осіб, яких, за даними ООН, уже більше 1,3 мільйона. А це створює умови для торгівлі людьми, і це без урахування інших проблемних категорій громадян. Тому необхідно створити економічні умови, в яких потенційні жертви торговців людьми не стануть шукати авантюрних способів заробітку».

Європейці обрали лише чотири області, де діятиме такий соціальний проект. У кожній області вони різні. У Житомирській, наприклад, діятиме мале швейне підприємство, у Києві — тепличне господарство, у Львові — реміснича майстерня. У Вінниці ж, поблизу центру міста, збудують їдальню для співробітників та студентів вищого навчального закладу «Вінницька академія неперервної освіти». Там працюватимуть люди, які або стали жертвами торгівлі людьми, або ті, які входять до групи ризику. Офіційно такими вважають безробітних осiб працездатного віку; осiб iз сільської місцевості; зайнятих модельною діяльністю; осiб, котрі займаються проституцією; людей iз низьким рівнем освіти; тих, хто має низький рівень доходів; працівникiв сфери розваг; тих, хто має нелегальну роботу за кордоном.

Працюватимуть люди там по півроку. За цей час вони повинні будуть знайти роботу на первинному ринку праці. У цьому їм також допомагатиме громадська організація «Прогресивні жінки».

Однак закордонний проект уже зіткнувся з українськими реаліями. Перш за все, організатори дивуються відсутності податкових пільг та державних субсидій для соціальних підприємств. Соціальний бізнес в Україні поставлено на один щабель з іншими його видами. Крім того, проявилась і громіздка бюрократична процедура у, здавалося б, одному з найлегших пунктів — оренді приміщення. А тому європейські координатори стверджують, що хоча поки що все йде за планом, однак деякі труднощі із законодавством пригальмовують подібні ініціативи й поривання підтримати тих, кого життя загнало в глухий кут. А тому, якщо український уряд не прийме зміни до деяких законів, організації, що беруть участь у проекті, будуть змушені від нього відмовитись через банальну збитковість.

Проте надія помирає останньою. Вайдатос Верба зазначив, що, попри все, в Україні зараз є чудові умови створення мережі соціальних підприємств — країна впроваджує низку реформ та готова змінюватись. І ще дуже важливо: хоча Європа в цілому та ОБСЄ зокрема підтримуватимуть Україну порадами та грантами, решту роботи все ж доведеться робити нашим можновладцям та громадським активістам.