Парад близнюків і дзеркальних двійнят

Свобода понад усе

І знову дивовижне поруч. Цього місяця наші сусіди помпезно відсвяткували День Росії, викликавши когнітивний дисонанс у кожного, хто спробував проаналізувати історичні витоки цього свята. Виявляється, 12 червня 1990 року РФ оголосила про свій вихід зi складу СРСР, спровокувавши паради незалежності в інших радянських республіках. До слова, Україна зважилася на такий крок лише через рік, але це не заважає російським ідеологам називати її сепаратисткою і сестрою-зрадницею. Словом, здоровим розумом державні скрепи Росії осягнути так само складно, як і духовні.

Із нумерологічної точки зору ця дата не менш цікава. Вона дозволяє вирахувати числову вібрацію, що відображає головну ціль створення незалежної РФ, формуючи поведінку її народу і обраних ним керівників. У даному випадку йдеться про одиницю — число лідерства, яскраво вираженого індивідуалізму, вождизму і навіть диктатури. Одиниця або над усіма, або у гордій самотності, тому доля їй підкидає три шляхи. Ідеальний варіант — це коли вона має достатньо мудрості, досвіду та компетентності для того, аби потенційні підлеглі оцінили всі її достоїнства і самі попросили «на царство». Найгірший путь — вибухнути гнівом через нереалізоване лідерство й очолити щось силоміць, ламаючи через коліно супротивників. І третій — ізолювати себе від світу, аби той оцінив втрачене щастя й благав повернутися.

Можливо, у Росії все б і вийшло, якби для свого лідерського самоствердження вона обрала іншого ворога й здатну до покори жертву. Але оскільки США були створені під украй свободолюбною прогресивною п’ятіркою, а Україною опікується незалежна «космічна» сімка (обидві на дух не зносять чужого диктату), то плани РФ навряд чи збудуться.

Росія, як типова одиниця, пропонує США поділити світ, провести кордони і правити неподільно на своїх половинках. Але «п’ятірочник» щасливий тільки тоді, коли може вільно рухатися одразу усім уявним простором, співпрацюючи з його мешканцями на рівні нових прогресивних проектів. Йому не потрібна ні корона, ні ланцюг, але він жваво підтримує всіх, хто, як і він сам, понад усе цінує власну свободу. Саме тому запитання: «Чи допоможе Америка Україні?», з нумерологічної точки зору, не може не мати позитивної відповідi.

Шукаємо братів по духу

Одиниця обожнює родинні корені і завжди прагне стати на чолі сімейних династій. Звідси усі ці патетичні розмови росіян про кровну спільність з Україною та Білоруссю, а також одержиме прагнення очолити їхній союз.

Сімка ж, навпаки, фактично байдужа до сімейних зв’язків, бо для неї важлива близькість не по крові, а по духу. Власне, цим і пояснюється прагнення українців до інтеграції з Євросоюзом, а не з РФ.

Причину вибору можна легко пояснити при допомозі психоматриць ЄС та України, вирахуваних за спеціальною нумерологічною схемою з дат утворення. В даному випадку цікавий саме нижній ряд, де друге число вказує на головну мету утворення держави, а четверте — на її основу і генетичний фундамент. Можна сказати і так: четверте число говорить про той багаж знань, талантів і умінь, що успадкований від дня народження, і він уже є. А друге — про якості, які доля весь час змушуватиме напрацювати. Так ось...

Як видно, числа мети і основи тут помінялися місцями, що говорить про тісний кармічний зв’язок двох державних утворень. Вони ніби дзеркальні двійнята, які завжди будуть потрібні один одному, бо в основі кожного з них є те, що необхідно для реалізації стратегічних цілей іншого.

Заяви вітчизняних скептиків на кшталт: та кому ми потрібні у тій Європі, справедливі лише частково, бо кармічні зв’язки дійсно дуже проблемні. Це якраз той випадок, коли і разом бути непросто, і розійтися неможливо. Але триває така складність лише доти, доки сторони не навчаться рахуватися з особливостями й індивідуальними потребами один одного.

Зовсім не випадково українські прихильники євроінтеграції кажуть, що виступають не стільки за входження України до складу ЄС, як за впровадження на наших теренах європейських стандартів. Їм близький саме вільний дух Європи, що максимально гармоніює з метою створення нашої держави. Відтак єврооптимісти у нас завжди перемагатимуть на майданах євроскептиків, бо мета — це майбутнє, а його людина відмінити не може. Власне, тут і криється першопричина кримського та донецько-луганського сепаратизму. Росія так переконала населення цих регіонів у кровному братстві, що віддалення від неї люди тут сприймають замалим не як зраду рідної матері. З цієї ж причини решта територій уже готова відпустити бунтівливі окраїни з Богом. Мовляв, вони не близькі нам по духу, хай собі йдуть. Чи можливе повторне об’єднання? Можливе, але тільки після того, як Росія вимкне свої пропагандистські рупори й забереться геть, а Україна оберне проросійськи налаштовані громади на свою європейську віру, і сама буде її сповідувати.

Бої в політичній пісочниці

Цікаво, що український та російський президенти теж є дзеркальними двійнятами. Вони б могли легко порозумітися і бути максимально корисними один одному, якби над ними не вивищувалися числові вібрації їхніх держав.

Більше того, мета життя пана Путіна збiгається зі стратегічними цілями України, чим, власне, і пояснюється його бажання вважати її своєю, попри здорову логіку й колосальні збитки. Більше того, затятість російської державної одиниці вганяє президента РФ у якусь просто-таки несамовиту одержимість. Але його біда в тому, що підкорення вільного духу української сімки нагадує боротьбу з вітряними млинами. Монстри справді існують, але лише в голові того, хто з ними бореться.

А ось iз Михаїлом Саакашвілі Петро Порошенко — справжні нумерологічні брати-близнюки. Випадковість? Якраз ото! Покажіть, будь ласка, в якому саме космічному комоді зберігаються такі кричущі випадковості?

Україні їхня зустріч може принести, як завжди, два результати — позитивний і негативний, в залежності від того, який путь оберуть самі близнюки. Для позитивного розвитку тандему їм потрібна чітко визначена мета і конкретний план її досягнення. На жаль, люди, ціль життя яких визначається числом 11, — невиправні романтики і можуть просто «промріяти» свою долю. Але водночас його володарі — справжні чарівники, які силою своєї думки буквально формують навколишню реальність за умови, що вірять у саму можливість такого дива.

Неможливе з подачі Саакашвілі вже стало можливим у Грузії. Тобто найбільш корумпована у колишньому Союзі республіка ціною неймовірних зусиль президента навчилася жити за європейськими законами. Це все одно, що зняти шкіру, вивернути навиворіт, а потім знову одягти. У нього вийшло! Без анестезії. Усі волають до цих пір, але Грузія стала успішною.

Петро Порошенко, схоже, й далі тільки мріє про казкову Україну і, мабуть, досі не повірив у те, що його зусилля по боротьбі з внутрішнім драконом можуть принести більш швидкі результати.

Утім «губернаторство» екс-президента може дійсно завершитися катастрофою, якщо нумерологічні близнюки надумають будувати нову Україну на старій основі, не змінивши усталені цілі на більш перспективні. Тобто якщо Саакашвілі почне в унісон Порошенку проголошувати реформи і боротьбу з корупцією, а насправді товктиме воду в ступі, то політичною хвилею змиє обох. І цього разу — назавжди. Ризик у такому кадровому призначенні справді колосальний. Тут немає золотої середини. Або повний успіх, або карколомна поразка. Такий собі політичний ва-банк, але він того вартий. Тягнути далі нікуди, адже революція і війна знову стрімко перетворюються з бурхливої багатообіцяючої гірської річки на затхле цвинтарне болото.

Неважко також здогадатися, наскільки трагічним стало це призначення для Володимира Путіна — дзеркального брата-двійнятка Порошенка і Саакашвілі. Він зайшовся шаленим гнівом і навряд чи обмежиться лише кисельовсько-соловйовським галасом iз приводу ущербності близнюків. Вони йому і поодинці, мов кістка в горлі. А разом? Словом, глядачам цієї політичної драми нудьгувати не доведеться.

Утім, за дивним нумерологічним і, звичайно ж, доленосним збігом обставин, українсько-грузинський братський тандем захистять від сусіднього імператора США. На це є одразу три нумерологічні причини. По-перше, п’ятірка завжди виступає на боці тих, хто бореться за свободу. По-друге, пан Путін так довго жадав, аби його персональним ворогом стала сама Америка, що, як володар числа 11, таки отримає реалізовану мрію. А по-третє, число життєвого шляху президента Обами повністю збiгається з життєвою ціллю Порошенка та Саакашвілі, а це значить, що в них завжди знайдуться спільні інтереси. І навіщо тільки Господь зібрав їх усіх в одну політичну пісочницю на нашу бідну голову? Про це дізнаємося вже незабаром. Не пізніше грудня.