Кадри (не)бойового досвіду. Визначили переможців Docudays UA — 2026
Минулого тижня оголосив переможців 23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. >>
Версавія і Габріель. (з сайта kino-teatr.ua.)
В екранізації від народженого в Копенгагені 46-річного режисера Томаса Вінтерберга, безперечно, багато від першоджерела. Формат прокатної мелодрами не дає змоги милуватися зоряним небом, але провінційних прекрасних пейзажів удосталь. Поза кадром лишається навіть доленосна в книзі сцена порятунку головною героїнею від чадного газу у прихистку пастуха свого першого кавалера. Зміна загубленого капелюшка у книзі на нашийну хустку у кінопостановці — взагалі дрібниця.
Як і в романі, у фільмі студії Fox Searchlight Pictures молода і вродлива дівчина довго не може зробити вибір між трьома абсолютно різними чоловіками, які пропонують їй руку і серце. У цій, четвертій, екранізації роману Томаса Гарді творці дозволяють собі навіть змінити ім’я героїні. Тепер вона не Батшеба (погодьтеся, не надто милозвучно), а Версавія Евердін. Незмінним лишається її незалежний характер і ставлення до взаємин із протилежною статтю: «Я не проти побути нареченою на весіллі, тільки щоб потім не було чоловіка». Не тому, що міс Евердін легковажна, а тому, що її уяви про сім’ю інші, ніж у тих, хто хоче бачити її своєю дружиною. А в когось із претендентів не вистачає наполегливості та рішучості. Втім інший може задурити розум пристрасними словами та діями.
Для частини глядачів варіації на любовні взаємини майже 150-річної давнини у декораціях фермерських господарств із вівцями можуть здатися навіть нудними. Насправді вони значною мірою наївні і навіть схематичні. Коли два з трьох кавалерів як ознаку благополучного життя у сім’ї пропонують Версавії піаніно — це для сучасного глядача просто смішно. Як і те, що красуня Версавія (її роль виконує британка Кері Малліган) часто поводиться, як собака на сіні: скажімо, спочатку надішле «валентинку» багатому сусідові-фермеру Уїльяму Болвуду (Майкл Шин), а потім розповіcть йому, що нічого не мала на увазі.
Упродовж усього фільму поряд спочатку з бідною, але освіченою Версавією, а потім власницею успадкованої від дядька ферми, — Габріель Оук (Матіас Шонартс). Роботящого і відданого молодого чоловіка доля не балує: то випадково гине дві сотні його овець, яких заганяє в безодню нерозумний пес, то кохана виходить заміж за сержанта Френсіса Троя (Том Старрідж). Добряку навіть доведеться побути порадником в амурних справах своєму конкурентові — Уїльяму Болвуду. Але щастя приходить до тих, хто уміє чекати...
Минулого тижня оголосив переможців 23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. >>
Стів МакКарі — легенда сучасної американської фотографії. >>
У Києві, в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, до серпня проходить виставка «Григорій Гавриленко. >>
Вже не перший рік в Україні діє канадсько-українська програма «Збережи мову і культуру своєї бабусі» — потужний мотиватор у відродженні української пісенної та мовної спадщини. >>
Унаслідок аварії на теплотрасі в Києві стався неприємний інцидент: було затоплено будинок видавництва "Смолоскип" на вулиці Межигірській, 21 – гаряча вода заливала приміщення близько шести годин, перш ніж подачу теплоносія вдалося зупинити. >>
Про те, чому «Майстер і Маргарита» не є великим романом — і чому це не лише літературне питання >>