Час реваншу?

Невже з антидержавною опозицією в Україні покінчено раз і назавжди? Поза тим, рейтинг в Опозиційного блоку, який час від часу подають у ЗМІ соціологічні служби, зростає. Тим часом заангажованим «ґрантожери «переконують, що на Донбасі по обидва боки зіткнення серед населення панують державницькі настрої, а тамтешні сепаратисти перебувають у жалюгідній меншості. Але питання про можливість виборів на окупованих територіях і досі залишається відкритим і, виходячи з цього, керманичі проросійських політичних сил про всяк випадок вирішили опанувати електорат вимушених переселенців.

Слід зазначити, що справа не така вже й безнадійна, враховуючи їх загальну чисельність та чималенький відсоток «ватників» серед переселенців. Тим паче йде до того, що, за новим виборчим законодавством, переселенці зможуть голосувати на місцевих виборах за місцем їхньої реєстрації.

Зважаючи на це, сумнозвісна серед патріотичних кіл Донбасу Міжнародна (?) громадська організація «Луганське земляцтво» організувала нещодавно «круглий стіл», на якому вирішили створити координаційну раду при мерові Києва. Нагадаю, що біля витоків «Луганського земляцтва» стояв «сам» Олександр Єфремов. Це суцільно «елітарна» організація, бо спочатку її існування до неї входила винятково компартійно-комсомольська номенклатура Луганщини, яка осіла в Києві та Москві.

А коли на початку 2000-х Єфремов вступив до Партії регіонів, туди стали приймати вже й його однопартійців із числа місцевих високопосадовців.

Нині до «Луганського земляцтва» входять і такі неосудні за чинної влади зірки тероризму на Донбасі, як Арсен Клінчаєв та Валерій Голенко. Сьогодні земляцтво формально очолює заступник прокурора міста Києва при режимі Януковича. Але багато хто з луганських переселенців упевнені в тому, що реальним керманичем, а за сумісництвомі «смотрящим» із Білокам’яної, є колишній головний податківець Луганщини Олександр Антипов.

Це земляцтво аж ніяк не було поміченим у реальній допомозі переселенцям. Це за нього робили і роблять звичайні кияни-волонтери. Ніхто з колишніх луганців не чув і про те, скільки сімей переселенців узяли члени «Луганського земляцтва» до себе на дачі та квартири, яких вони мають у Києві, як правило, по декілька. Нема жодних преференцій переселенцям і при працевлаштуванні на фірми так знаних «земляків». Єдине, на що вони спромоглися, так це на дисконтні картки для біженців у власних магазинах, розташованих у Києві.

Крiм того, з цим сумнозвісним земляцтвом уже уклав угоду про співпрацю генерал-«губернатор» неокупованої частини Луганщини Геннадій Москаль. Інтереси луганських «землячків»відверто лобіює секретар Київради — Олексій Резніков. Спочатку він зробив спробу прилаштувати їхню «сепарську малину» безпосередньо при Київраді, а коли ця спроба була зірвана її депутатами, притулив її до координаційної ради при Київському міському голові — Віталію Кличку. Цікаво, чи той знає, кого підкинув йому його секретар Резніков? Якщо знає, то, можливо, купився на обіцянки «землячків» про підтримку переселенцями кандидатури Кличка на жовтневих виборах.

Хтось вважає, що земляцтву багатеньких проросійських луганців це не вдасться. Проте вони вже багато разів доводили у своїй шулерській передвиборчій практиці, що зі своїм електоратом зможуть зробити все, що завгодно. Але ж «землячки» самі по собі зовсім не є політичними прихильниками чільного мера Києва. Тож, швидше за все, в обмін за свою послугу вони зажадають від нього певних гарантій власного проникнення у крісла Київради. Що не кажіть, а такі люди, як Антипов, Голенко та Клінчаєв, звикли до реальної влади, і «громадська діяльність», якою вони займаються сьогодні, напевне, їм не дуже до вподоби...