Як називатиметься Банкова через півтора місяця?

      Постать журналіста Георгія Гонгадзе за чотири роки від його трагічної загибелі стала невіддільною від української політики, української опозиції. І в гарячий передвиборчий час річниця смерті редактора «Української правди» вивела людей на вулиці Києва, ставши каталізатором медіа-напрямку агітаційних кампаній лідерів «Нашої України» та Соцпартії.

      Для початку кілька сотень прихильників Віктора Ющенка в рамках акції «Досить брехати!» пікетували будівлю телеканалу «Інтер». Журналістам, які працюють на СДПУ(о) й чи не найбільше серед колег керуються «темниками» з Банкової, опозиціонери продемонстрували плакати «Вимагаємо чесних новин!», «Інтер-дєвочка», «Обережно, засіб масової дезiнформації!», оздоблені логотипом «І» з крапкою. Народний депутат-«нашоукраїнець» Володимир Філенко в коментарі зазначив, учасники акції протестують «проти нечесних новин, які зомбують населення і маніпулюють громадською думкою, і своїми діями пікетники дають імпульс телеглядачам — «перемкни брехливі новини». Схожий пресинг, лише з іншою емблемою, спіткав і шефів каналу «1+1» — його офіс розташовано фактично на майдані Незалежності, на розі Інститутської. Невдовзі неподалік розгорталися головні події, ідею яких містили листівки-летючки: «Сьогодні свобода слова, за яку боровся Георгій Гонгадзе, перебуває під загрозою, а брехні стало ще більше. Як і за життя Гонгадзе, журналістів України звільняють з роботи, калічать, вбивають. Журналістів українських ЗМІ замінили вирощені олігархами «телеголови», які на трьох основних загальнонаціональних каналах бездумно віщають новини, написані клерками з канцелярії Президента». На майдані починався мітинг пам'яті Гії, а від майдану до Спілки журналістів, де вже віддавна встановлено меморіальну дошку з іменами загиблих українських медійників, розтягнувся кількатисячний живий ланцюг прихильників Віктора Ющенка, котрі тримали звичну оранжеву символіку виборчої кампанії «Так!» і транспаранти з серії «Досить брехати!».

      Під дошкою пам'яті на Хрещатику, 27 було багато квітів, портрет Георгія, свічки, багато свічок, які утворили на тротуарі великий світловий хрест. Люди мовчали, у присмерку грав «Реквієм» Моцарта. А в цей час на майдані близько 5 тисяч присутніх слухали виступи з імпровізованої трибуни біля підніжжя монумента Незалежності тієї України, де вбивають журналістів, на корені ріжуть паростки демократії і висувають у президенти зеків-рецидивістів. Якщо головним враженням від промов БЮТівців Андрія Шкіля та Григорія Омельченка була їхня віра в силу народу, котрий відстоїть свою перемогу на виборах, і це буде найкращим пам'ятником досі не похованому Гонгадзе, то зі слів соціалістів — Юрія Луценка і кандидата в президенти Олександра Мороза — впали у вухо їхні претензії до партнерів по опозиції. Зокрема перший дорікнув комуністам і Ющенкові за те, що відсиділися в кущах під час подібних акцій, спричинених смертю Гонгадзе, чотири роки тому. А лідер СПУ закликав «не обзивати один одного непристойними словами», пригадав, що тих, хто «лежав тут на бетоні» восени 2001 року під час акції «Україна без Кучми», назвали «фашистами». «Я думаю, час для слів вибачення уже настав, але вони ще так і не прозвучали», — зазначив Мороз, маючи на увазі Ющенка. Втім головний висновок був один для всіх — не допустити кандидата від кримінальної влади в другий тур виборів, спільними зусиллями побороти фальсифікації й забезпечити перемогу опозиції. Прийняли резолюцію «про єдність у справі визволення від політичної тиранії та бандитизму». До речі, окрім прапорів прихильників Ющенка, соціалістів, «Батьківщини» та «Собору», в темному холодному небі майоріло й із десяток кумачевих полотнищ Комуністичної партії. Так засвідчила хоч якусь спільність уся опозиційна четвірка, яка піднімала сотні тисяч людей на акцію «Повстань, Україно!» цього ж дня два роки тому...

      Потому мітингуючі вирушили протоптаним за чотири осені маршрутом — на Банкову. Цього разу Юрій Луценко прибив на будинку №6 (тут розташовано комітети Верховної Ради) табличку з написом «вулиця Георгія Гонгадзе». Така собі спроба почати «імплементувати» рішення мітингу, який звернувся до Київради й мера Омельченка з вимогою розглянути питання про перейменування вулиці Банкової на вулицю Гонгадзе. Про те, як до подібних ініціатив ставляться мешканці самої Банкової, синонімічної Адміністрації Президента, свідчила наявність кількох сотень спецназівців у повному бойовому обладунку, котрі закривали маніфестантам подальший прохід до «святилища» Президента Кучми. У дворі житлового будинку на розі Банкової і Лютеранської журналісти нарахували 10 вантажівок-фургонів та два автобуси ЛАЗ зі спеціалістами з розгонів масових заходів. Пообіцяв же генерал Корнієнко на прес-конференції незадовго до мітингу: «Соплі ми жувати не будемо», тобто міліція готувалася до «будь-якого варіанта розвитку подій», а заодно й показувала, що влада «сильна, як ніколи» (цитата з пізнього Медведчука).

      «Юро, а що робити з цим?» — питала на Банковій Юрія Луценка, який щойно прибив табличку «вулиця Георгія Гонгадзе», одна з соціалісток з плакатом із силуетом Гії. «Занесемо їм на Банкову», — відповів нардеп від СПУ. Щойно кілька демонстрантів пішли вперед до АП, як з-за стіни вибігло з тридцять правоохоронців зі щитами й вишикувались у шеренгу. «Чого ви метушитесь? — запитав Луценко. — Для чого нам ваша Банкова? Тут і так через півтора місяця нікого не буде». Юрій поставив плакат біля міліціонерів, сказав їм: «На добраніч!» — і пішов назад. На асфальті тієї вулиці, де працює Леонід Кучма та ще кілька «причетних» осіб, залишилися палаючі свічки.

      Таблички «вулиця Георгія Гонгадзе» та квітів на будинку №6 наступного дня вже не було й близько.

ДО РЕЧІ

      Євросоюз висловлює занепокоєння у зв'язку з відсутністю прогресу в розслідуванні «справи Гонгадзе» в Україні. «У четверту річницю зникнення й убивства журналіста Георгія Гонгадзе Європейський Союз ще раз хоче висловити стурбованість у зв'язку з відсутністю прогресу в розслідуванні обставин його смерті», — ідеться в повідомленні ЄС. Крім того, відзначено у відозві, за ці чотири роки в Україні відбулося «кілька нападів на журналістів, а також підозрілих смертей журналістів, у зв'язку з чим виникає питання про безпеку працівників ЗМІ». ЄС у зв'язку з цим закликає владу України зробити все можливе, щоб знайти організаторів цих злочинів і притягти їх до відповідальності.