Коли поет стає на варту
Переповнена зала Українського дому. Сцена прикрашена дитячими малюнками, від яких сльози накочуються на вії. Як і від пісень та поетичних рядків, які лунали зі сцени. Тремтів голос і в Анжеліки Рудницької, яка читала вірш про хлопчика, що малює таткові на передову малюнок і розповідає, як «мама молиться за татка Богу на стіні, щоб вернув його до хати братику й мені».