Бурштинові пристрасті, які вже кілька років вирують на Рівненщині, де залягають найбільші поклади сонячного каменю, почали набирати нових рис. Якщо раніше протистояння виникали переважно між старателями та правоохоронними органами чи злочинними групами, які намагалися взяти бізнес під свій контроль, то тепер терпець уривається і в місцевих жителів, які не мають до цього промислу жодного стосунку. Так, учора жителі райцентру Володимирець разом iз місцевими депутатами провели свій «рейд» із виявлення нелегальних копанок і припинення незаконної діяльності.
За прикладами ходити далеко не довелося. «Протягом трьох місяців через дорогу в райцентрі тяглося три рукави до мотопомп, через які здійснювався гідронамив бурштину. Цією дорогою їздили і місцеве начальство, і міліція, і всі робили вигляд, що нічого не бачать. Ми писали звернення в усі інстанції, але — глухо. Тоді вирішили зібрати людей і самим піти розібратися, хто там порушує закон і псує наш ліс», — розповів «УМ» один з ініціаторів акції, депутат селищної ради Олександр Бобрик.
Утім, очевидно, про акцію стало відомо і самим старателям, бо напередодні шланги, як і люди з мотопомпами, дивним чином кудись зникли. Зате перед очима активістів постала обладнана за останнім словом техніки база бурштинщиків. «Там було дві казарми з кухнею, де жило не менше сотні людей. Вони залишили п’ять автомобілів, квадроцикли, все обладнання — очевидно, сподіваючись, що, коли все стихне, то вони повернуться. Це явно не місцеві, бо своїх ми знаємо, їх можна присоромити. А ці спартачили ліс так, що вже ні по ягоди, ні по гриби не сходиш — сама пустеля. Якщо раніше, при «злочинній владі», більшість бурштинщиків працювали ночами, то нині всі настільки знахабніли, що миють посеред білого дня, та ще й за 200 метрів від райцентру», — обурюється Олександр Бобрик.
Активісти обмежилися тим, що викликали міліцію і змусили скласти відповідний акт. Утім на правоохоронців вони особливо не покладаються, оскільки ні для кого не секрет, що силові структури теж мають свою «долю» в бурштиновому бізнесі і втрачати її, схоже, не збираються. Тому вирішили самостійно контролювати нелегальних старателів, які з’їжджаються на промисел з усієї України, і кликати на допомогу громадськість та пресу. Хоча, як зізнався Олександр Бобрик, йому вже почали надходити погрози, мовляв, «подумай про свою безпеку».
Цікаво, що якраз напередодні в сусідньому райцентрі Сарни (ще одному центрі видобутку бурштину) відбулася нарада народних депутатів із місцевими старателями з приводу того, які поправки внести до закону про видобування та реалізацію бурштину (№1351-1), прийнятого у квітні цього року в першому читанні. «Потрібно зробити все, щоб цей закон запрацював, щоб місцевим людям було вигідно працювати легально і щоб місцеві бюджети отримали надходження. Інакше це може перерости в кримінальні війни з непередбачуваними наслідками», — переконаний один iз розробників закону, народний депутат Василь Яніцький.
Щоправда, перспектива розглянути цей закон у другому читанні може з’явитися не раніше осені. А поки що місцеві активісти все більше готові брати ініціативу в свої руки. «Ви приїдете і поїдете, а нам тут жити. І залишати дітям у спадок пустелю ми не дамо», — переконані вони.