Передосінній марафон

Цейтнот на порозі

Часу в коаліції дійсно обмаль: фактично — до кінця червня. За цей період потрібно відкрити партійні списки, узаконити голосування за мерів у два тури, визначитися з виборами в окупованому Донбасі. І навіть якщо парламентарії встигнуть до дедлайну, це означатиме, що нові правила для політичних гравців, виборчих комісій і самих виборців будуть озвучені всього за два місяці до старту кампанії. Доводити ситуацію до абсурду не було потреби, адже обіцянка змінити систему місцевих виборів прописана в коаліційній угоді. Там же визначені і чіткі терміни її виконання — перше півріччя 2015 року. Досить було лише раціонально розподілити робочий час.

Утім депутати обіцяють встигнути з ухваленням закону. Варіантів нового виборчого законодавства наразі існує два, перший iз них — від «Батьківщини». Ця фракція в рамках свого документа пропонує відкрити партійні списки, але право визначати порядок розміщення кандидатів у цих списках за результатами голосування віддати зборам місцевого партійного осередку. Це може зберегти системну торгівлю депутатськими кріслами.

Другий законопроект — від Блоку Порошенка, його розробляє група депутатів на чолі з Олександром Черненком, колишнім головою Комітету виборців України. «Минулого тижня фракція «Батьківщина» внесла свій законопроект, і у нас є 14 днів для внесення альтернативи. Скільки буде таких законопроектів, спрогнозувати не може ніхто. Це буде зрозуміло 28 травня, коли закінчиться термін їх подачі. Дуже добре, що сьогодні є з чого вибирати, тому що ще місяць тому питання про те, що вибори проводитимуться за старою системою, було майже вирішене. Думаю, в червні, тому що далі тягнути вже нікуди, ми визначимося з якимось із них...» — наводить слова Черненка «Лiга-бізнесiнформ».

Робоча група під його керівництвом запропонує Раді на виборах до обласних рад і міськрад великих міст (з населенням більше 90 тис. осіб) запровадити систему відкритих списків: партія висуває свій список, і виборці голосують як за політичну силу, так і за конкретних кандидатів. Вибори мерів у таких містах проводяться в два тури. Навколо прохідного бар’єру для партій поки ведуться дискусії. За словами Черненка, це може бути три- або п’ятивідсотковий бар’єр.

Київ: заперечення очевидного

Олександр Черненко говорить про небезпеку проведення виборів за старою системою, тим часом як існує ще один тривожний варіант — відмова від них узагалі. Принаймні у столиці. Не далі як два місяці тому про це цілком серйозно розмірковував секретар Київради Олексій Рєзніков. Спілкуючись iз виданням «Главком», він зазначив: «У мене питання до колег народних депутатів, які засідають у парламенті — хто сказав, що ця Київрада обрана на позачергових виборах і має бути переобрана разом з іншими місцевими радами? Попередній її склад був обраний у 2008 році, й у 2013-му закінчився термін його повноважень. У 2013-му міський голова Черновецький написав заяву про складання повноважень. Секретарем Київради була обрана Галина Герега, яка стала виконувати й обов’язки міського голови. Київрада своїм рішенням зобов’язала її подати до Верховної Ради відповідне звернення про призначення перевиборів. І, як ви пам’ятаєте, довелося прочекати більше року до тих пір, поки минулої весни призначили вибори. Так що ці вибори в Києві були не просто черговими, вони ще й відбулися із запізненням».

Відповідаючи Рєзнікову, слід зазначити, що про вибори сказав парламент, і не просто сказав, а ухвалив постанову — від 25 лютого 2014 року. Постанова ця — чорним по білому — так і називалася: «Про призначення позачергових виборів київського міського голови та депутатів Київської міської ради 25 травня 2014 року». Але якщо минулорічні вибори були позачерговими, то коли ж мають відбутися чергові? Згідно з чинним законодавством, вибори до місцевих органів влади мають пройти восени 2015 року. Робити виняток для Києва немає жодних підстав — саме через те, що попередні вибори у столиці були позачерговими.

Якщо цього замало, то згадаємо, що 30 травня 2013 року Конституційний Суд ухвалив рішення про проведення чергових виборів у Києві в жовтні 2015 року. Хронологія подій тоді була такою: 2 квітня 2013-го парламент провалив постанову про призначення місцевих виборів у столиці, які, за задумом, мали б відбутися 2 червня. Тодішній опозиції забракло власних голосів, а Партія регіонів її ініціативу не підтримала.«УДАР» виступав за проведення чергових виборів, а «Батьківщина» — позачергових. Тим часом 48 нардепів звернулись по тлумачення ситуації до Конституційного Суду, і той ухвалив вердикт: провести вибори у Києві в 2015 році.

Майже немає сумнівів у тому, що бодай у випадку з київськими виборами биту карту Рєзнікова розігруватимуть знову і знову. Тим паче що рейтинг партії Кличка, яка так красиво виграла столичні вибори рік тому, ганебно впав. За даними КМІСу, нинішній рівень підтримки «УДАРу» становить лише 0,7% (дані за березень).

Донбаський формат

Окрема проблема пов’язана з тим, як провести вибори на окупованому сході. У Донецькій і Луганській областях, де постійно ведуться бойові дії, робоча група пропонує проводити вибори в урізаному форматі. «На Донбасі, очевидно, вибори можуть пройти там, де немає зброї на руках у бойовиків. Відповідно, дві звільненi третини Донбасу будуть голосувати, одна третина, напевно, не зможе цього зробити. Хіба що з завтрашнього дня Путін почне виводити свої війська, а терористи — складати зброю і просити про амністію. Іншого варіанта проведення виборів там ми не бачимо», — цитує «Лiга-бізнесiнформ» керівника фракції БПП Юрія Луценка.

Що стосується Донецької та Луганської обласних рад, то до них вибори проводити не будуть. Натомість «перезавантаження» торкнеться міських рад Маріуполя, Краматорська, Сiверськодонецька, Слов’янська тощо. При цьому жодних «спеціальних» виборів під ситуацію на сході ніхто прописувати не стане — вибори на Донбасі, пройдуть, як і скрізь, за українським законодавством. Так, принаймні, стверджує частина представників коаліції. Решта ж говорить протилежне: ухвалення окремого закону «під Донбас» не виключене.

Певну риску під дискусіями про вибори підводить Президент Петро Порошенко: він обіцяє, що місцеві вибори у 2015-му відбудуться обов’язково. І хоча не всіх своїх обіцянок глава держави сумлінно дотримується, у цьому випадку йому можна вірити. Адже на сторожі проведення виборів — не лише президентське слово, а й коаліційна угода. Але призначити вибори — це півділа. Головним є проведення їх за новою схемою. А з цим якраз парламент і пробуксовує.