Учора на Хрещатику, під приміщенням інформаційної агенції УНІАН вони голодували другий день. Серед протестуючих лише чоловіки. Головна їхня вимога — дозволити мешканцям гуртожитку заводу «Більшовик», що розташований на вулиці Виборзькій, 22, приватизувати житло. «Керівництво заводу «Більшовик» не дозволяє нам приватизувати наші кімнати, в яких ми живемо десятки років, і це незважаючи на те, що ще 6 серпня мер Києва Омельченко підписав розпорядження про передачу нашого гуртожитку в комунальну власність міста», — розповідає «УМ» організатор голодування Євген Катюх. І додає, що вийти на площу люди погодились, коли гуртожитком поповзли чутки , що директор заводу збирається продати приміщення, а людей «порозпихувати» по комуналках.
Поки що протестантів п'ять чоловіків, однак вони обіцяють, що незабаром до них приєднуватимуться друзі по нещастю. Люди кажуть, що не мають іншого виходу: «Я пропрацював на заводі («Більшовик». — Авт.) 17 років, і що з того маю? А все чекав, що квартиру нормальну для родини дадуть. Хіба б я інакше тримався за це місце? Директор нібито обіцяв мені якось однокімнатну і вже навіть ордер підписав, а потім сказали мені знайомі, що продали моє житло за великі гроші», — каже Євген Володимирович. Як наслiдок, його сім'я розпалася, на заводі чоловік уже три місяці не отримував зарплату, а єдину нещасну кімнатку, за яку платить 150 (!) гривень, і ту «хочуть відібрати». Страйкарі розповідають, що за одну кімнату доводиться платити 150—300 гривень на місяць і це тодi, коли востаннє зарплату тримали в руках у травні. Тоді працівникам «Більшовика» видали лише частину заробленого — кожному по... 250 гривень. «Ми зверталися в київське управління з контролю за цінами і питали, чи дійсно плата за кімнату в гуртожитку саме така. Там, коли почули, скільки з нас беруть, усі в шоці були. По Києву ціна за таке житло однакова — 44 гривні», — обурюється мешканець гуртожитку Сергій Нікітенко.
«Ми і так голодуємо, бо нема за що купувати продукти. Яка різниця — вдома чи на вулиці голодувати. Далі вже терпіти не можна», — саме так Євген Катюх пояснює, чому зібрав людей на акцію непокори. Чоловік переконує, мовляв, за «надмірну активність» керівництво заводу вже пообіцяло йому «відбити голову», але таких погроз він не боїться.
Зараз учасники акції вимагають звільнити з посад керівників ВАТ «Більшовик». Утім зняти білі пов'язки страйкарі погодяться тільки після дозволу приватизувати квартири. Доти, кажуть, не зрушать з місця. «Ми сидітимемо тут на асфальті, поки нам на наших спинах не підпишуть дозволи», — обіцяють вони.
