А прокурори — проти

Демобілізація, яка стартувала ще 18 березня, по-справжньому розпочнеться лише 15 травня. Принаймні так пообіцяли бійцям, які відвоювали більше року, у Генеральному штабі, зазначивши при цьому, що «терміни проведення демобілізації, ротації та особливості виконання бойових завдань підрозділами, які залучені до проведення АТО, є інформацією, розголошення якої негативно впливає на безпеку особового складу».

А от на Волині триває розгляд кримінальних справ, порушених проти бійців 51-ї ОМБР, які самовільно залишили частину. При цьому військова прокуратура проявляє виняткову наполегливість у намаганні покарати бійців навіть у тих ситуаціях, коли здоровий глузд говорить на користь військовослужбовців.

Так, учора Апеляційний суд Волинської області відправив на дорозслідування справу Максима Силюка, обвинуваченого в самовільному залишенні частини. Хлопця з Ковельського району призвали під час першої хвилі мобілізації, незважаючи на те, що у нього під час медогляду виявили плоскостопість та пролапс мітрального клапана. Боєць чесно виконував свій обов’язок у зоні АТО, а коли їх перевели на ротацію у Володимир-Волинський, хлопець дізнався, що вдома проблеми, і кинувся на допомогу. «У частині творився такий безлад, що вам не передати: усі пили горілку, туалети були завалені сміттям, ніхто не знав, що йому там робити — просто жах. І так трапилося, що моя мама захворіла. Вдома лишилася бабуся, за нею треба було доглядати. Окрім того, вдома є господарство, за яким треба дивитися. Зваживши на це, я мусив поїхати додому й побути там, доки мама була в лікарні, оскільки в нашій сім’ї більше нікого немає, хто б допоміг», — зізнався він на суді. Покинувши частину, боєць раз-два у тиждень приїжджав туди відмічатися і виконував усе, що йому казали. Незважаючи на це, військова прокуратура оголосила йому про підозру у самовільному залишенні частини і подала до суду. 20 березня суд першої інстанції виправдав Максима Силюка, однак військовi прокурори це визнали несправедливим і подали на апеляцію.

«Зрештою постраждав лише Максим, якому доведеться ще їздити в суд першої інстанції, а я радію можливості, що ми зможемо встановити цілу низку обставин: чому Максима, який має плоскостопість та вади серця, призвали без належного медичного огляду, а коли приїхав зі сходу і лiкар хотiла його під час проведення ВЛК направити до психіатра, цього не було зроблено; чому він не був звільнений (хай і тимчасово) з лав ЗСУ, тоді як мама перебувала в лікарні; чому у військовій частині ніхто тривалий час не цікавився тим, куди дівся військовослужбовець, тощо», — зазначив адвокат Максима, додавши, що таких випадків, особливо по першій хвилі мобілізації, яку він називає «дикою», дуже багато.

Тим часом народний депутат України Борис Філатов на своїй сторінці у «Фейсбуці» оприлюднив історію розвідника Жені, якого Міністерство оборони оголосило загиблим і навіть нагородило посмертно медаллю. Протягом кількох місяців боєць марно намагався добитися, щоб його викреслили зі списків загиблих. «23 березня він навіть навідався в Міністерство оборони особисто. Але військова бюрократія уже півроку не хоче бачити його живим, а тому він не отримує ніяких виплат і не є учасником бойових дій. Його немає. Тому що, за документами, він — мертвий», — написав Філатов.

Утiм після журналістського розголосу вчора з’явилася інформація, що на ситуацію з Євгеном таки звернули увагу в Міноборони. «Щойно подзвонили від Полторака. Будуть нашого Женю воскрешати», — написав Філатов. От тільки чи вистачить журналістів на всіх учорашніх героїв, які стали жертвами обставин?