«Усе це було б смішно, якби не було б сумно», — ці слова російського поета Михайла Лєрмонтова мимохідь спадають на думку, коли мова заходить про «рятувальну операцію», організовану ДСНС спільно з Міноборони з евакуації кількох десятків українців, які постраждали від землетрусу в Непалі. На момент, коли верстався номер, близько 70 наших співгромадян, серед яких і група журналістів, і, що найприкріше — в.о. голови ДСНС Зорян Шкіряк, досі чекали відправки на Батьківщину. З моменту катастрофи в Непалі минуло 11 діб.
Прикрощі почалися ще на самому початку, коли виділений Міноборони транспортний літак Іл-76 не долетів до столиці Непалу Катманду, а змушений був приземлитися в Делі через дипломатичні неузгодження. Коли ж усі формальності були виконані, з’ясувалося, що це неможливо через несправності двигуна. Потрібну деталь негайно було передано з України дипломатичною поштою. Вона кілька годин чекала в аеропорту Делі свого оформлення, а коли пілоти та механіки таки отримали її, виявилося, що... вона не підходить. Тож довелося знову екстреним порядком замовляти нову. До всього стало відомо, що для аеропорту Катманду Іл-76 заважкий і там його відмовилися приймати. Щоб вийти з ситуації, льотчики вирішили заправлятися не на повний бак, щоб потім повернутися до Делі і там дозаправитися. Пікантності ситуації додало й те, що рятувати українців на борту літака вирушив сам головний «рятувальник» — Зорян Шкіряк, та ще й не сам, а зі своєю подругою, яку він назвав «психологом, який уміє говорити з місцевими». Увесь цей час постраждалі українці чекали на евакуацію в наметовому містечку на подвір’ї українського консульства. У кого були кошти, той вирушив додому своїм ходом. Кілька українців полетіли російським рятувальним літаком — через Москву.
У всій цій ситуації незрозумілим є одне: навіщо було відправляти важкий транспортний літак, до того ж несправний, і з купою журналістів, якщо можна було обійтися без пафосу і малими силами. «В ДСНС є пожежні літаки Ан-32П. Ними у свій час ми забирали людей iз Лівії. Чому в Непал відправили Іл-76 Міністерства оборони, який є військовим літаком і його пересування потребує спеціальних узгоджень з іншими державами, — це окреме питання. Зараз уже можна ствердно говорити, що Україна провалила рятувальну операцію в Непалі. При землетрусах допомога надається протягом перших трьох діб, які вважаються золотим часом. Ми вже десяту добу безуспішно намагаємося хоча б забрати вцілілих людей, але в підсумку поставили членів рятувальної експедиції у таку ж ситуацію, в якій перебувають ті, хто потребують допомоги. Усе це стало можливим лише завдяки некомпетентним популістам, які сидять в уряді. Це саме той випадок, коли через непрофесіоналізм страждає кожен українець, навіть якщо йому забагнулося втекти від опіки чиновників у самий Непал», — написав у соцмережах екс-очільник МНС Віктор Балога.
Тим часом на відправку військово-транспортного літака Іл-76 Кабмін виділив більш як 7 мільйонів гривень, які пішли на рахунки Міноборони. До того ж, за словами народного депутата Борислава Берези, кожна година простоювання несправного літака в аеропорту Нью-Делі коштувала Україні 500 доларів. «Тепер же Шкіряк домовився з Яценюком і Аваковим, щоб прислали чартер, бо якщо той Іл і поремонтують, то хто дасть гарантію, що він не завалиться десь на Баку? Але в Міноборони розуміють, що за додаткові мільйони, які доведеться заплатити авіакомпанії, випаде платити головами. Міноборони явно хоче, щоб ця голова була Шкіряка. Але за нього уже вписались Яценюк і Аваков», — висловив свої припущення журналіст «Української правди» Роман Романюк, який так само застряг у Непалі.
Ситуація з евакуацією стала черговим лакмусовим папірцем української державної розторопності, і це реноме тепер довго доведеться виправляти. Втім «розбір польотів» іще попереду. Поки що всі чекають на повернення. «Літак Іл-76 приземлиться в Катманду лише о 20:15, якщо все буде добре», — повідомив учора Богдан Кутепов. Чекатимемо новин.