Коли молодо-зелено — перевага

15.04.2015
Коли молодо-зелено — перевага

Корисно і смачно — коли готують із перших листочків негородньої зелені. (з сайта lvivpost.net.)

Коли зелень і овочі ще не виросли в городі, здавна наші предки використовували дикорослі кропиву, снить, щавель, борщівник, подорожник, білу їстівну лободу і кислицю («заячу капустку») або навіть мальву, іван-чай і конюшину. Для приготування страв можна використовувати тільки молоді рослини, які ростуть у дворах чи подалі від проїжджих доріг. Щавлю і кислиці — оскільки містять багато кислоти — варто брати не більше однієї третини від усього трав’яного складу. Їх бажано поєднувати з кропивою чи (і) лободою. Попередньо вимите й перебране листя щавлю та кропиви обдають окропом один раз, а листя лободи — двічі.

Природа зеленню землю встеля…

Щоб зготувати зелений весняний суп, потрібно молодої кропиви і лободи — 300-400 г (на перший погляд, величезна купа, яка після ошпарювання перетвориться на маленьку), цибулину, корінець петрушки, морквину, 3 картоплини, лавровий листочок, перець та сіль — за смаком. Треба брусочками порізати моркву і картоплю, дрібно — цибулю. Її першою покласти в киплячу воду (у залежності від особистих уподобань можна обсмажити ріпчасту цибулю та корінь петрушки і заправити страву засмажкою насамкінець), через 5-7 хвилин — картоплю, а потім моркву. Тим часом кропиву швидко обдати окропом (щоб не «жалилась» і стала м’якшою) і теж перекласти у каструлю з майбутнім супом. Швиденько збити виделкою яйце, трохи підсолити й, енергійно помішуючи, влити його. Проварити ще пару хвилин, досолити-доперчити — і знімати. Незадовго до закінчення варіння можна покласти в суп лавровий листочок. Подати зі сметаною або свіжим кисляком. Можна суп варити без яйця, а половинки чи кубики вареного покласти вже в кожну тарілку окремо.

Якщо готовий зелений суп заправите олією і потертою на тертці бринзою — матимете страву пастухів. Якщо додати багато бринзи — буде болгарська чорба з кропиви.

Так-так, виявляється, не тільки українці готували весною вітамінні перші страви. Суп із кропивою по-вірменськи варять на м’ясному бульйоні — 1,5 л. Ще потрібно: 200-300 г кропиви, ріпчаста цибулина, 50 г рису, 2-3 картоплини, сіль, спеції. У киплячий бульйон покласти промитий рис, дрібно порізану цибулю, довести до кипіння, потім додати порізану картоплю. Ще через 7-10 хвилин додати нашатковані ошпарені молоді листочки кропиви, сіль, спеції. Варити ще кілька хвилин після закипання. При подачі до столу суп можна ще притрусити зеленню кінзи чи кропу, заправити кефіром.

Можна спробувати перлову юшку з кропивою. Крупу (півсклянки) ретельно промити і замочити у воді на 8-12 годин. Варити у м’ясному бульйоні до напівготовності, додати подрібнені свіжу капусту (200 г), картоплю (2-3) і моркву, за кілька хвилин до готовності — ошпарену зелену кропиву (150-200 г). Посолити, поперчити. При подачі заправити сметаною і зеленню кропу.

Якщо захочете рідних чи гостей здивувати спекотного весняного дня — зготуйте холодник із квашеною капустою, кропивою й опеньками. Продукти беремо з розрахунку на одну порцію — по 25 г шинки, вареного м’яса і квашеної капусти, 3-4 невеликих маринованих гриба (крім опеньків, можуть бути рижики або навіть печериці), третину огірка, варене яйце, столову ложку сметани, склянку квасу. Для присмачування під рукою мають бути лимон, гірчиця, сіль, кріп або (і) зелена цибуля. Варену яловичину, шинку та свіжий огірок порізати дрібними шматочками, квашену капусту порубати ножем, додати зелену цибулю. Викласти все у порційні тарілки. Додати нарізані гриби, варене яйце, ошпарену кропиву, розкласти по скибочці лимона, — і залити усе холодним квасом. У кожну тарілку слід покласти 2-3 кубики льоду. Заправити сметаною, спеціями і зеленню цибулі. Дати настоятись 5-10 хвилин. І кликати всіх до столу.

Композиції з картоплею

Усі смакували фрикадельки з додаванням моркви. Оригінальна, смачна і корисна ця м’ясна страва — з трьох частин м’ясного фаршу (500-600 г) й однієї кропив’яної (можна додати ще медунку). У фарш, як завжди, варто вмішати спасеровані невеликі дрібно порізану цибулину і потерту морквину. Усе посолити й поперчити. Такі фрикадельки доречно зварити у бульйоні з дрібно порізаною цибулею, шматками моркви, частинкою стручка гіркого червоного перцю і чайною ложкою сухих коренів пастернака чи петрушки. Подавати або окремо до гарніру, або у бульйоні як першу страву.

Зготуйте м’ясний салат «Олів’є» із кропивою. Вам знадобляться такі складники: відварна яловичина — 400 г, по 2-3 варені картоплини та яйця, 200 г консервованого горошку, ріпчаста цибулина, 300 г кропиви, по півпучка кропу і петрушки, сметана або майонез для заправки. Добре проварене яловиче м’ясо дрібно наріжте впоперек волокон. Додайте порізані кубиками картоплю, яйця і цибулю, а також горошок. Вимийте листя кропиви, потримайте його в окропі 5 хвилин, обсушіть і дрібно наріжте. Посоліть, поперчіть. Усі компоненти ретельно перемішайте. Салат заправте сметаною або майонезом. Зверху прикрасьте посіченою зеленню кропу й петрушки.

Салати з картоплі люблять українці, білоруси й американці. Картопляний салат із кропивою вважається кулінарним здобутком білорусів. Потрібно: кропиви — 200 г, шпинату — 100 г, відвареної картоплі — 200 г, сметани — 150 г, зеленої цибулі — 50 г, кропу — 50 г, солі і чорний меленого перцю — за смаком. Відваріть картоплю й наріжте кубиками. Листя кропиви потримайте трохи в окропі, відцідіть й обсушіть. Шпинат, зелену цибулю й кріп дрібно порубайте, додайте подрібнені листя кропиви, сіль, перець та сметану. Всі компоненти перемішайте до отримання однорідної маси. Нею заправте приготовану картоплю, поступово та акуратно перемішуючи салат. Прикрасьте зеленню цибулі та петрушки.

Один із найпростіших салатів із молодої кропиви — з яйцем. Промите листя кропиви треба ошпарити, потримати у воді 3-4 хвилини, подрібнити, додати порізані варені яйця, присмачити за смаком сіллю, чорним меленим перцем і заправити олією.

ВЛАСНИЙ ДОСВІД

Кропива ти моя, кропива…

Дуже просто зробити пиріг, начинивши його вітамінною кропивою з яйцем. Спочатку замішуємо дріжджове тісто. У посудину, де сходитиме тісто, всипаємо чайну ложку сухих дріжджів (дивіться точні пропорції на упаковках кожної конкретної марки), додаємо трохи менше цукру, вливаємо пару столових ложок теплої (приблизно 40 градусів) води і розтираємо усе ложкою до однорідності. Відставляємо. Через 5-7 хвилин перемішуємо, вливаємо 50 г теплої води, всипаємо 3-4 столові ложки борошна, розмішуємо, щоб не було грудочок. Додаємо ще приблизно стільки ж води, чайну ложку солі без верху, розмішуємо. Вливаємо столову ложку олії. Додаємо знову 3-4 столові ложки борошна, розмішуємо. Води маємо від початку загалом влити десь 150-180 г, борошна всипати десь 300 г. Підсипаємо муку поступово, вимішуючи тісто до однорідності, щоб у результаті воно не було надто збитим, але добре від’єднувалося від стінок посудини. У процесі можемо трохи підлити олії, періодично притрушуємо малою кількістю борошна дно посудини — бо вимішувати і «бити» тісто треба хоча б хвилин 10. Насамкінець формуємо кулю, обмащуємо її олією і залишаємо у посудині під полотняною серветкою у теплому місці без протягів на 2-2,5 години, щоб підросла. (Якщо пачечку з сухими дріжджами тільки відкрили чи клали їх трохи більше — процес може відбутися і за годину, тож треба слідкувати). Коли тісто збільшилося приблизно вдвоє, знову його довгенько обминаємо. Ділимо надвоє.

Змащуємо вершковим маслом круглу форму стандартного діаметру. Одну частину тіста розплескуємо по дну, формуючи помітні бортики. Залишаємо, щоб тісто ще трохи підросло у формі. Тим часом ошпарюємо 300-400 г кропиви, відтискаємо і подрібнюємо. Січемо 2-3 варені яйця. Змішуємо, солимо, перчимо. Щоб начинка не випадала з пирога, підмішуємо 80-100 г натертого твердого сиру або просто додаємо 2-3 столові ложки майонезу. Наколюємо виделкою тісто у формі і викладаємо на нього начинку. На столешниці, притрушеній борошном, швидко розкачуємо круг із другої частини тіста, на скалці переносимо його у форму на начинку. Намагаємося щільно з’єднати краї, не залишаючи всередині повітря. Зверху тісто також наколюємо виделкою. Змащуємо збитим яйцем або олією (буде ефект листкового тіста) і ставимо у розігріту до 190-200 градусів духовку. Випікаємо 20-25 хвилин.

Смачного!

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>