Як укласти мир, коли офіційно війни немає? Наслідки табуювання агресії
Війна без маркування — проблема сучасного світу, особливо гостро вона постала після агресії США та Ізраїлю проти Ірану. >>
Дякуємо, але хочемо більшого
02.04.2015
Рада Євросоюзу затвердила рішення про надання Україні 1,8 млрд. євро макрофінансової допомоги «з метою стабілізації економіки та на проведення реформ, покращення платіжного балансу, як визначено Міжнародним валютним фондом». Згідно з рішенням керівництва ЄС, допомога буде доступна протягом 2,5 року і буде надана у вигляді кредитів, які виплачуватимуться у три етапи. Термін кредиту — максимум 15 років. Перші два транші буде виплачено в другій половині 2015 року, третій — на початку 2016 року.
Як зазначають європейські ЗМІ, таких коштів державам, що не є членами ЄС, Брюссель іще не виділяв. Особливо якщо врахувати, що в рамках перших двох програм Київ уже отримав 1,36 мільярда євро й ось-ось отримає ще 250 мільйонів.
Отже, попри весь наявний в обізнаних з українськими реаліями європейських дипломатів скепсис, у ЄС іще вірять у здатність чинної влади провести необхідні реформи. А у нашій владі запевняють, що й справді стараються, як можуть. Мета — не просто виборсатися зі спричиненої війною та іншими проблемами кризи, а й довести ЄС, що Україна гідна вступу в цю спільноту.
«Нашим завданням є робити все можливе, щоб забезпечити до 2020 року виконання всіх необхідних критеріїв для членства і тоді подавати заявку на вступ до ЄС», — заявив в інтерв’ю німецькому виданню «Дас Парламент» Голова Верховної Ради Володимир Гройсман. За його словами, наразі українська влада прагне запровадити в життя необхідні реформи. «Ми стикаємося з серйозними проблемами. За 24 роки незалежності ми не змогли здійснити ефективні реформи, які б модернізували країну. Зараз ми прагнемо до їх проведення», — наголосив глава законодавчого органу. І зазначив, що Україна «лише на початку шляху», тому потребує підтримки всіх своїх партнерів у світі і розуміння з боку своїх громадян. Адже деякі з необхідних реформ будуть вельми болісними...
Тим часом посол України в Євросоюзі Костянтин Єлісєєв в інтерв’ю каналу ViEUws наголосив, що Київ дуже вдячний ЄС за підтримку й допомогу, але «хотілося б отримати більше». «Ми працюємо в цьому напрямі й досі сподіваємося, що ЄС ухвалить рішення, яким надасть Україні перспективу членства, згідно з статтею 49 Лісабонського договору», — зазначив посол.
ВІЗОВИЙ РЕЖИМ З ЄС
На травневому саміті Східного партнерства в Ризі, швидше за все, не буде ухвалено рішення про безвізовий режим поїздок у Євросоюз для громадян України, які мають біометричні паспорти. Донедавна українська влада майже не мала сумнівів у позитивному рішенні, але з представництва ЄС уже пролунало кілька чітких сигналів, які свідчать, що рішення буде відкладено. Крім, власне, введення біометричних паспортів, Європа висувала ще кілька умов. «Так, Національне антикорупційне бюро, створення якого вимагає Брюссель, існує лише на папері. Наразі не обраний навіть його керівник. А ЄС вимагає від нас доказів ефективності роботи цього органу, чого апріорі неможливо досягти до Ризького саміту», — зазначає сайт «Європейська правда».
Минулого тижня Київ відвідала третя, остання, місія Євросоюзу з оцінки виконання Україною плану дій візової лібералізації, тож рішення саміту 21-22 травня базуватиметься на стані справ до 27 березня. Але МЗС України «бомбардує міністерства закордонних справ європейських держав геополітичними закликами та аргументами. Мовляв, уявіть, що буде, якщо ви нам відмовите — як впаде імідж Європи в Україні і що скаже з цього приводу кремлівська пропаганда». У Брюсселі це вважають «шантажем». Водночас у ЄС активізувалося українське лобі, зокрема низка депутатів Європарламенту написали листа президенту Європейської ради Дональду Туску із закликом прийняти політичне рішення про надання Україні безвізового режиму на саміті в Ризі.
