П'ята експертиза до четвертої річниці

      Невипадково результати чергової, вже п'ятої, експертизи записів майора Мельниченка, зроблених у президентському кабінеті, було оголошено напередодні четвертої річниці зникнення Георгія Гонгадзе. «Пам'яті Гії» Мін'юст присвятив відкриття: записи Мельниченка є змонтованою копією, й ідентифікувати голоси «діючих осіб» неможливо. Коротко нагадаємо, що в комісію, яка працювала фактично за умов секретності (принаймні преса та громадськість не були поставлені до відома про початок та хід проведення експертизи), входили п'ятеро експертів з України, Росії та Литви, і на оплату їхньої роботи та закупівлю необхідного для розшифровок записів обладнання пішло 850 бюджетних тисяч гривень. Фахівці вивчили загалом 31 фонограму тривалістю понад 36 годин. Одним із завдань експертизи було встановити, чи належать голоси Леонідові Кучмі, Юрію Кравченку, Леоніду Деркачу, Володимиру Литвину. Результат титанічної праці оприлюднив цієї п'ятниці директор Київського НДІ судових експертиз Мін’юсту Олександр Круть. Квінтесенція його резюме: «Ми науково обгрунтували, чому не можемо ідентифікувати голоси на змонтованих плівках». Натяк зрозумілий: ні Президент, ні хтось інший iз владоможців не віддавав щодо Гонгадзе наказів, які міліцейські кілери сприйняли з притаманним їм «ексцесом виконавців».

      Громадськість залишилася не вельми вдоволеною. А що ж, дотеперішні експертизи плівок, виходить, брехали? «Українська правда» наразі нагадує, що ще в грудні на своїх сторінках розміщувала статтю-застереження Миколи Мельниченка, в якій екс-майор із західного далека закликав не довіряти урядовій експертизі. Справді, в одному із січневих випусків «УП» знаходимо публікацію, де вказується й кошторис (на той час майбутньої) експертизи — 850 тис.грн., і номер урядового розпорядження, за яким ці кошти виділяються Міністерству юстиції «на забезпечення проведення експертизи».

      Як мінімум  недовіру до результатів експертизи може викликати те, що за весь час про неї уряд не звітував громадськості, не оприлюднював її початок і сам склад експертів. На цьому фактові наголошують у відкритому зверненні до Генерального прокурора України Геннадiя Васильєва і п'ять журналістських організацій («Репортери без кордонів», Національна спілка журналістів Великої Британії та Ірландії, Міжнародна федерація журналістів, «Артикль-19» та Інститут масової інформації). «Експертиза на замовлення українського уряду здійснювалася в умовах максимальної таємничості... На жаль, Генеральна прокуратура двічі відмовилася надати журналістським організаціям право здійснювати громадський контроль над черговою експертизою записів, — говориться у згаданій заяві. — До того ж, експертам запропонували дослідити копії, а не оригінали записів, котрі міг би, за умови запровадження громадського контролю та забезпечення прозорості, надати колишній голова парламентської слідчої комісії з розслідування вбивства журналістів Олександр Жир».

      До речі, Жир. Він заявив в ефірі «5-го каналу», що не передавав Генпрокуратурі оригіналів «плівок Мельниченка», отож поставив під сумнів висновки п'ятірки експертів. Правдивість запису слід вивчати лише за оригіналом плівок, необхідний для цього також записуючий пристрій, резонно зауважив Олександр Жир. Особливо ефектно звучать висновки екс-керівника комісії з розслідування «справи Гонгадзе» на тлі цілковитої відсутності даних про те, звідки експерти узяли предмет своїх досліджень.

      Мовчанка на цю тему змусила речника Генпрокуратури Сергія Руденка вчора на брифінгу визнати: копії плівок Мельниченка, за якими проводилася згадана експертиза, не можуть бути доказами у суді у справі Георгія Гонгадзе.

      А що ж самі фігуранти записів? Спікер Верховної Ради Володимир Литвин, передає «Інтерфакс», поділився з журналістами думкою, що експертизи плівок потягнуть на ще більші спекуляції навколо цієї трагічної проблеми. Згадаймо також, що на початку року п. Литвин сказав у інтерв'ю «Дзеркалу тижня»: «Повірте, я як ніхто інший, хочу домогтися істини в цій справі, оскільки розумію, що це наді мною висить. Принаймні я хочу, щоб було опубліковано всі розмови. Я знаю, хто бував у Президента, і можу здогадуватися, про що говорили ці люди». Цікаво відкоментував (в інтерв'ю «Українській правді») можливу достовірність записів Мельниченка і Олександр Зінченко, нині керівник виборчої кампанії Ющенка, який на той час був у пропрезидентському таборі: «На плівках цікаво прочитати все, у повному обсязі, і всіх. Я не переживаю за свої розмови. Я нічого не сказав того, що дало б мені підстави сьогодні заявити, що я не виправив помилки або що я працюю на шкоду Україні».