20 років без бар’єрів

27.03.2015

У Європі відзначили 20-ту річницю створення Шенгенської зони. 26 березня 1995 року Бельгія, Люксембург, Голландія, Франція та Німеччина припинили здійснювати контроль на спільних кордонах між цими країнами. Відповідну угоду було підписано десятьма роками раніше в маленькому люксембурзькому містечку Шенген, що й дало назву самому договору та зоні вільного пересування між кордонами держав-підписантів. На цей час до Шенгенської угоди приєдналися вже 26 країн, з яких 22 входять до складу Європейського Союзу. Ще чотири держави — це Норвегія, Ісландія, Швейцарія та Ліхтенштейн. Існування Шенгенської зони вважається одним із найбільших досягнень у справі європейської інтеграції.

Щодо Великої Британії та Ірландії, яка наразі не готова відмовитися від контролю на кордоні з Північною Ірландією, застосовуються окремі пункти Шенгенського договору.

За межами зони залишається і Кіпр — острівна країна, яка не контролює свої кордони повністю через те, що її частину займає невизнана Турецька республіка Північного Кіпру. «За бортом» Шенгену поки що також Болгарія і Румунія — їм бракує політичної волі виконати всі технічні умови входження в єдину зону, — а також «найсвіжіший» член Євросоюзу — Хорватія. Остання, втім, через два роки після входження до ЄС отримала право 1 липня цього року подати заяву про приєднання до Шенгенської угоди. Єврокомісія має ухвалити рішення з цього приводу 2016 року.

До речі, членство в Шенгені вимагає додаткових коштів із бюджету. Наприклад, Хорватії доведеться додатково найняти на роботу 5 тисяч службовців для контролю зовнішнього кордону. До вступу в ЄС Хорватія мала одного поліцейського на два кілометри кордону, а після входження в Шенген їх має бути по двоє на один кілометр. Щоправда, більша частина цих коштів покривається з бюджету ЄС, як і витрати на придбання додаткового обладнання для стеження за кордоном, гелікоптерів, приладів нічного бачення, детекторів для виявлення наркотиків та вибухових речовин тощо.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>