Остаточно долю 22 бійців 51-ї ОМБ, яких досі вважають «дезертирами», вирішуватиме таки не Біловодський суд на Луганщині, а Володимир-Волинський районний суд. Учора Вищий спеціалізований суд України повністю задовольнив клопотання адвокатів підозрюваних, які вимагали також і відводу попередньої колегії суддів, які тричі відхиляли подібне клопотання і погрожували адвокатам.
Як неодноразово писала «УМ», iдеться про 41 бійця 51-ї ОМБ, які в липні минулого року, залишившись без боєприпасів і продуктів, вийшли з оточення через територію Росії. Там їм «настійливо рекомендували» перейти на службу в ЗС РФ, однак хлопці залишилися вірними присязі. Та після повернення в Україну їх звинуватили в дезертирстві, а згодом почали схиляти до підписання «мирової», за якою вони визнають свою вину і отримують три роки умовно, але позбуваються всіх пільг як учасники бойових дій. Частина з бійців погодилася на вмовляння, однак решта відмовилися визнати себе винними.
Саме тоді справу було передано до Біловодського суду на Луганщині. Спочатку і в активістів, і в бійців виникли побоювання щодо безпеки проведення судових засідань та об’єктивності суддів, тому вони наполягали на переведеннi справи ближче до рідних стін. Утім адвокат Анатолій Башловка, який особисто побував у Біловодську, розвіяв ці побоювання. «Там 110% було безпечно, бо це наша територія і лінія фронту далеко. І суддя там був адекватний, він був налаштований на те, щоб швидше закрити справу. Та й хлопці з «Айдару» планували під’їхати на суд, щоб підтримати побратимів. Але й переведення судового засідання у Володимир-Волинський — теж на плюс. Воно значно спрощує транспортні витрати. Взагалі, в цій ситуації я не знаю, в якого судді вистачить совісті засудити хлопців», — зазначив він у коментарі «УМ».
Самі бійці після ознайомлення з матеріалами справи продовжують проходити службу в частині у Володимирі-Волинському. Хтось хоче після демобілізації повернутися до мирного життя, а дехто не проти і далі захищати Батьківщину. «Мамо, я не зрадник. Якщо треба, я пішов би й далі воювати. Але я хочу чесно дивитися людям в очі», — передає слова бійця Вадима Бондарука його мама, Світлана Бондарук.