«Надмірний патріотизм» Кириленка

20.02.2015
«Надмірний патріотизм» Кириленка

У Мінкульті офіційно повідомили про фінансування лише тих мистецьких заходів, які пов’язані з підтримкою військових. Днями міністр культури В’ячеслав Кириленко анонсував створення координаційної ради «Зброя культури» для організації заходів у зоні АТО. До неї ввійшли близько 30 митців і громадських діячів, а також бійці Національної гвардії, добровольчих батальйонів та Збройних сил України. Як вона діятиме і чи правильно сьогодні всі зусилля, як культурні, так і фінансові спрямовували лише на Донбас, «УМ» з’ясувала у радників та незалежних експертів.

«Усі митці, артисти, поети, культурні діячі, які їздять чи прагнуть їздити в зону АТО, об’єднаються в одну координаційну раду, щоб не їздити в одні і ті самі місця, а покрити все — і передову, і госпіталі, і великі збірні пункти. Це буде їхня участь в АТО», — пояснив міністр. І додав, що учасники такої координаційної ради контролюватимуть розподіл коштів на мистецькі заходи, пов’язані з АТО. Загалом це близько 14 мільйонів гривень. «90% коштів підуть винятково на культурно-мистецькі заходи сприяння бійцям АТО. Які саме події і де — вирішуватиме мистецька рада «Зброя культури», — прокоментував В’ячеслав Кириленко.

Серед членів ради — художній керівник Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю ЗСУ Дмитро Антонюк, режисер Сергій Архіпчук, телеведучий Микола Вересень, соліст гурту «От Вінта» Юрій Журавель, кобзар Тарас Компаніченко, письменник Лесь Подерв’янський, поет Артем Полежака, співачки Галина та Леся Тельнюк та інші. Їх очолює заступник міністра культури Ростислав Карандєєв та лідер мистецького об’єднання «Остання барикада» Олесь Доній. За словами останнього, кожен займається мистецькими акціями на власний розсуд. Це призводило до того, що, скажімо, у Слов’янську було вже кілька десятків різноманітних акцій, а в Дружківці — одна чи дві. Йдеться про рівномірність уваги з боку митців, тобто з боку суспільства, для українського фронту, пояснив екс-депутат.

На перший погляд, патріотичність і спрямування всіх сил на війну видається важливим культурним внеском. З іншого боку, маємо збільшення прірви між культурою європейського простору та українською. Цьогоріч маємо всі шанси бути ізольованими від загальномистецьких тенденцій, застигнути і знову ж загальмувати й без того повільне входження у світовий арт-простір. Саме тому важливо частину ресурсів Мінкульту спрямувати на активну співпрацю зі світовою культурною спільнотою, залучати митців та перекладачів до отримання грантів та стипендій, показувати за кордоном нову Україну та її нову культуру, позбавлену «шароварщини» з присмаком посттоталітаризму. Такий унікальний шанс ми вибороли рік тому на Майдані. Тоді ж митці почали цікаві акції, перформанси, виставки тощо. Нині ж просто втрачаємо те, що здобули, ще й починаємо заражатися вірусом «надмірного патріотизму», що так добре підтримується Міністерством культури.