Війна і гроші

Відтепер участь у бойових діях на сході України стане заняттям не лише почесним, а й прибутковим. Кабінет Міністрів за поданням Міноборони прийняв постанову про матеріальне стимулювання учасників бойових дій, збільшивши матеріальне забезпечення військовослужбовців та встановивши доплати за знищені матеріальні ресурси ворога. Так, безпосереднім учасникам збройного протистояння оклади зростуть удвічі, а тим, хто на війні від самого початку — утричі. Також за кожен день участі в бойових діях кожен боєць отримуватиме по 1000 грн премії. Додаткова оплата встановлюється і за знищення бойової техніки противника: так, підбитий ворожий автомобіль «коштуватиме» 12 тис. грн., танк — 48 тис. грн., реактивна система залпового вогню — 60 тис. грн., в бойовий літак — 121 тис. грн. Урядовці запевнили, що кошти на це є і затримок із виплатами не буде.

Більшість військових сприйняли це нововведення як добрий знак. «Це — звична практика для багатьох армій, коли за знищення ворожої техніки встановлюється премія. Навіть у часи Другої світової війни бійцям платили за збиті літаки і підбиті танки, — запевнив «УМ» військовий експерт, керівник програм військового вишколу «Український легіон», полковник запасу В’ячеслав Стеценко. — І це правильно. А гроші виплачуватимуться за рахунок даних об’єктивного контролю, рапортів командирів, даних із журналів бойових дій, у яких зазначається, де конкретний підрозділ дислокувався і яке бойове завдання виконував».

Однак лишається застереження, чи не будуть використані ці пільги для створення нових корупційних схем, коли кількість завданих втрат перебільшуватиметься, а кошти йтимуть не за призначенням. Такі випадки і раніше були непоодинокими. «Нам виплачували по 4-6 тисяч на руки, а у відомості ми розписувалися за 12 тисяч. А зараз я перевівся у новий підрозділ у Маріуполі, так нам сказали, що оклади зменшуються, а бойових узагалі нам не передбачено», — поділився з «УМ» один із колишніх бійців батальйону «Азов». «Звичайно, у нашій країні підставою для корупції є все, — погоджується і В’ячеслав Стеценко. — Тому потрібно встановити жорсткий контроль. Але все ж, це краще, ніж нічого».

Невизначеною в цій ситуації лишається і доля добровольчих батальйонів «ОУН» та ДУК «Правий сектор», які досі не мають окремого статусу. «Ми досі перебуваємо на забезпеченні лише волонтерів. Звичайно, наші побратими із ЗСУ давно оцінили наш потенціал і постійно діляться з нами — і боєприпасами, і пальним. Але загальні військові схеми на нас не поширюються. Хоча вирішити це питання і надати нам статус окремого військового підрозділу не так і складно — для цього потрібна лише політична воля», — переконаний заступник комбата ОУН, поет Борис Гуменюк.

Рішення про матеріальне стимулювання бійців може позитивно позначитися і на мобілізації, оскільки для багатьох із тих, хто шукає шляхів, як «відкосити» від армії, головним поясненням лишається не стільки страх загинути, скільки дилема: «А хто буде годувати родину?». І якщо ці виплати будуть не лише на папері, а по-чесному, то кількість захисників Вітчизни зросте в рази.