Таки святий козак

Напередодні Нового року собор Української православної церкви Московського патріархату канонізував українського національного героя великомученика Петра Калнишевського — останнього кошового отамана Запорозької Січі. Шість років тому таке ж рішення прийняв собор УПЦ Київського патріархату, відзначивши подвижницьке життя легендарного кошового.

У народі ж Петро Калнишевський давно отримав статус великомученика і страстотерпця. Маючи величезний авторитет серед козаків (його єдиного протягом 10 років, всупереч наказам Катерини ІІ, обирали незмінним кошовим Війська Запорозького) і значні статки, він був дуже скромною і набожною людиною, багато віддавав на храми, на лікарні, книги. Варто зазначити, що знамените своїми розписами село Петриківка було засноване саме Калнишевським і названо на його честь.

Після зруйнування Січі 86-рiчного отамана, що лишився вірним своїй землі і своїй клятві, відправили до Соловецького монастиря на Білому морі, де він провів 25 років у крихітному кам’яному напівпідвальному вологому холодному казематі. За свідченням істориків, звідти його виводили тільки тричі на рік — на Великдень, Преображення Господнє та на Різдво. За цей час він практично втратив зір, але залишився при ясному розумі і світлому дусі. Після офіційного «прощення», дарованого кошовому указом нового імператора Олександра І від 2 квітня 1801, він прийняв рішення залишитися в Соловецькому монастирі, де через два роки мирно відійшов до Бога у віці 112 років. Ченці монастиря поховали його на почесному місці — на південному подвір’ї Спасо-Преображенського собору при Успенській церкві, однак після того, як у 20-х — 30-х роках ХХ ст. на монастирському цвинтарі були влаштовані табірні городи, місце могили праведника було загублене — до наших днів дійшла лише надмогильна плита з написом.

Власне, «Україна молода» неодноразово детально писала про долю останнього кошового, зокрема цiй темi були присвяченi матерiали письменника Данила Кулиняка «Лицар Дикого поля», опублікованi у грудні минулого року (до речі, Данило Кулиняк — автор багатьох публікацій про кошового — перша його книга про Калнишевського «Соловецький в’язень» побачила світ ще 1990 року). Ці матеріали також стали вагомим аргументом на соборі УПЦ МП під час обговорення питання про канонізацію Петра Калнишевського, зауважує голова правління Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського, голова Сумського земляцтва Іван Рішняк. «Ми, Всеукраїнський благодійний фонд імені Петра Калнишевського, і всі українські патріоти, котрі свято шанують історію України, вдячні Собору УПЦ МП за його рішення, і редакції газети «Україна молода», яка упродовж багатьох років послідовно друкувала матеріали про Петра Калнишевського, чим популяризувала цю героїчну особу», — зазначив він у листі до газети.

Принагідно Фонд звернувся з пропозицією оголосити 2015 рік роком Калнишевського з нагоди 325-ліття від дня народження кошового.