Під електричним небом Берлінале

Один із найбільших і найавторитетніших світових кінофорумів, Берлінале, який відбудеться з 5 по 15 лютого наступного року, нагадав про себе цього тижня, визначившись із першими конкурсними стрічками. Що приємно — є й Україна, хоча і в копродукції. Можна порадіти і за Гватемалу, яка у Берліні постане вперше...

Як вони мріяли...

Отже, до конкурсної програми вже потрапили фільми «45 років / 45 Years» британця Ендрю Хея, з Шарлоттою Ремплінг і Томом Кортні в головних ролях, «Як ми мріяли /Als wir trumten» німця Андреаса Дрезена (має у своєму активі Золотого берлінського ведмедя), «Ейзенштейн в Гуанахуата» легендарного британського режисера Пітера Грінуея, спільного виробництва Нідерландів, Бельгії, Фінляндії, Мексики, «Вулкан Іксканул / Ixcanul Volcano» гватемальського режисера-дебютанта Джайро Бастаманте, спільне виробництво Гватемала-Франція, «Лицар кубків / Knight of Cups» сучасного класика, американця Теренса Маліка, який у своєму послужному списку вже має «Золотого ведмедя», і, нарешті, «Під електричними хмарами / Под электрическими облаками» російського режисера Олексія Германа-молодшого, спільне виробництво Росії, України та Польщі. Крім того, поза конкурсом анонсовано «Попелюшку / Cinderella» відомого британського актора і режисера Кеннета Брана.

38-річний Герман-молодший (його батько, класик російського і світового кіно, цього року пішов із життя) є доволі відомим режисером. Скажімо, його остання картина «Паперовий солдат» мала чималий розголос і удостоїлась «Срібного лева» на Венеційському кінофестивалі. Новий проект є мультимедійним, він складається з шести новел, фільм оповідає про різні колізії й іпостасі сучасного життя...

Внесок України — біля мільйона доларів, виграного в першому конкурсі, який проводило наше Держкіно понад два роки тому, камера чудового кінооператора Сергія Михальчука (його остання робота — «Поводир» Олеся Саніна), актор Олексій Вертинський та продюсер Сергій Антонов з кінокомпанією «Лінкед філмс». Є ще польський внесок (серед продюсерів знаменитий режисер Кшиштоф Зануссі) і, звичайно, російський. Сподіваємось на успішну картину та один із призів. Пікантним є те, що український і російський прапори крокують фестивальною стежкою поруч, разом із червоно-білим польським.

Байопік про нетрадиційного маестро

Інтригує з’ява у конкурсі Берлінале нового фільму Пітера Грінуея «Ейзенштейн в Гуанахуато». Як відомо, британець в останні роки постійно роз’яснює всім охочим (утім, неохочим так само), що кіно як таке померло на наших очах, що справа за новими технологіями, які не мають чогось спільного з традиційними прийомами і формами екранної оповіді. Про намір робити фільм про суперкласика радянського і світового кіно Сергія Ейзенштейна я почув уперше два роки тому на Одеському кінофестивалі, гостем якого був Грінуей. Як відомо, з Одесою пов’язана робота Ейзенштейна над фільмом «Броненосець «Потьомкін», тож не дивно було побачити Грінуея на легендарних Потьомкінських сходах.

Одначе не Одеса і навіть не Москва стали майданчиками для зйомок нової стрічки. Грінуея найбільше зацікавив той період життя і творчості класика, коли він на початку 1930-х мандрував Мексикою, збираючись робити фільм на тамтешньому матеріалі (майбутній, хоча й не завершений «Віва, Мексико!»). А власне, в основі грінуеївської картини — 10-денне перебування Ейзенштейна в Гуанахуато, де він хотів зняти Музей мерців. Творця екранних міфологій у Мексиці найбільше цікавили якраз міфологічні конструкції масової свідомості, далеко не у всьому схожі на європейські...

Нетрадиційність сексуальних орієнтацій Ейзенштейна на наших і російських теренах практично табуйовано, про це говорять тільки в кулуарах. Грінуей не міг проминути такий спокусливий і виграшний матеріал — екранний режисер вступає в любовний зв’язок зі своїм гідом, мексиканським істориком Паломіно Канедо. Десять чуттєвих днів, відповідно пронумерованих (до чисел, нумерації Грінуей, як відомо, не байдужий), і складають основну фабулу стрічки.

«Ми побачимо Ейзенштейна з несподіваного боку, — говорив в одному з одеських інтерв’ю британець, — у момент втрати невинності в Мексиці, де він зустрів своє справжнє кохання. Як відомо, Ейзенштейн був гомосексуалістом, незважаючи на наявність конспіративної дружини — Пери Аташевої. Збереглось листування Ейзенштейна з дружиною, де він описував обставини свого зв’язку з мексиканським учителем-теологом. Як ви, напевно, знаєте, фільм «Жовтень / Октябрь» в Америці було перекладено як «10 днів, які вразили світ». Я ж хочу відтворити 10 днів, які вразили Ейзенштейна».

Що ж, перша сімка Берлінале вже є, будемо чекати наступних надходжень до фестивальної колекції...