Американський всюдихід Curiosity («Цікавість») виявив на Марсі метан — газ, який на Землі походить майже винятково від живих організмів. Окрім того, цей космічний апарат знайшов у скелях планети інші органічні молекули, повідомляє в останньому числі авторитетний часопис Science.
Всюдихід «К’юріозіті», який з серпня 2012 року проводить дослідження всередині марсіанського кратера Гейл діаметром 154 кілометри, також відкрив викиди метану в атмосферу, які циклічно повторюються. У земних умовах метан має на 95 відсотків органічне походження і пов’язаний із чітким життєвим циклом рослин та тварин. Тобто вкотре постає питання, чи на Марсі існувало життя. Вчені радять не поспішати з відповіддю, оскільки метан на Червоній планеті може бути наслідком геохімічних процесів чи походити з інших, іще не відомих нам джерел.
«Коливання вмісту метану в атмосфері — швидке підвищення, а потім зниження його концентрації — вказують, що джерело газу має бути відносно невеликим, — зазначає учасник наукового проекту «К’юріозіті» Сушіл Атрея з університету штату Мічиган. — Таких джерел може бути багато, як біологічних, так і небіологічних, наприклад, від реакцій між водою і скелями».
«К’юріозіті» проводить дослідження вмісту метану в марсіанській атмосфері з листопада 2013 року за допомогою спектрометра і бортової лабораторії SAM (Sample Analysis on Mars — «Аналіз зразків на Марсі»). Окрім того, під час мандрівки до гори Шарп, яка височіє в центрі кратера на майже п’ять кілометрів, всюдихід відкрив на скелях сліди виразної ерозії від води, осади, які зазвичай залишає по собі проточна вода, а також органічні молекули під час пробного буріння скель. Їх походження ще не встановлено.
Ще раніше науковці навели результати досліджень, з яких випливає, що у далекому минулому кратер був повністю заповнений водою. І саме осад речовин, які в ній містилися, утворив упродовж мільйонів років гору Шарп. Зараз всюдихід прямує у напрямку її підніжжя, аби докладніше вивчити її будову.
Місія «К’юріозіті», найбільшого й обладнаного найсучаснішою апаратурою з усіх попередніх марсоходів, триватиме до 2020 року. Часткові результати досліджень наведено в останньому числі часопису Science, а їх офіційна презентація відбудеться найближчими вихідними на щорічній науковій конференції Американського геофізичного союзу у Сан-Франциско.