В обрядовій випічці — вселенське єднання
«А ви ніколи не замислювалися, чому такі гарнi, барвистi кулiнарнi витвори, як печиво, прянички чи крашанки, ми розмальовуємо раз на рік? Адже це ми можемо робити у повсякденному житті. Чому пухкі духмяні паски випікаємо також лише раз на рік? Або таку смачну і поживну кутю готуємо тільки у новорічно-різдвяні дні? — запитує Лора Васко, художниця і поетеса, дизайнер, а віднедавна — ще й креативний пекар. — Напевне, тому що потреба робити такі речі закладена в наших генах, і проявляється вона саме в ті дні, коли це необхідно. Це — данина поваги нашим предкам, нашим традиціям, це живе в наших аурах, підсвідомості, це, мабуть, вселенське єднання...»
Випічка Лори Васко — це не лише кулінарні, а й мистецькі шедеври. Бо кожне нове деко печива — нові форми, образи і навіть картини. У її кулінарну майстерню — пекарню на дровах «Сорока» — потрапляєш, неначе у казку з ангелами, сонечком, місяцем, зорями, казковими істотами, птахами і квітами. Все пахне солодко, духмяно, медово — словом, святом. Майстриня поспішає переконати, що всі ці витвори і пекти, і прикрашати легко. Зате скільки радості малечі від цього!
Рецепт миколайчикiв вiд Лори Васко такий. Для тіста потрібно 100 г вершкового масла, 120 г борошна і 50 г цукрової пудри. Для цукрової глазурі — один білок, чайна ложка соку лимона, 250-300 г цукрової пудри.
М’яке масло змішати з цукровою пудрою, всипати борошно і замісити тісто. Скачати його в кулю і покласти в холод мінімум на годину. Далі розкачати тісто і формами вирізати бажані фігурки. (Форми можна навіть власноруч вирізати з консервної банки, купити магазинні або вирізати тісто склянками). Майстриня каже, що складні фігурки вирізає власноруч: «як по полотні пензликом, так по тісту ножиком». Момент кулінарного творіння надихає сам по собі, і нові мотиви з’являються несподівано і рясно. Лора радить спробувати і читачам пофантазувати над пластом тіста. А далі вирізані фігурки треба викласти на деко і випікати при температурі 180 градусів хвилин 7-9. Коли печиво охолоне, його слід пофарбувати з допомогою пензлика кольоровою цукровою глазуррю, нанести малюнок, за бажанням — ще прикрасити кондитерськими намистинками.
Для цукрової глазурі потрібно збити білок із лимонним соком, поступово додаючи цукрову пудру (майстриня радить не шкодувати цукрової пудри: піна має бути тугою і густою). Розділити глазур на кілька частин, до кожної додати сік (буряковий, вишневий, смородиновий, обліпиховий, какао, куркуму, мелену суху петрушку чи шпинат, терту молоту цедру лимона). Змішуйте ці природні барви — отримуйте нову палітру кольорів, нові відтінки — все, як у художній майстерні. Не забудьте залишити трохи білої глазурі, щоб потім нанести малюнок кондитерським мішечком чи шприцом. «Таким чином ви отримаєте ніжне, хрумке новорічне пісочне печиво, яке, як бачите, і справді легке в приготуванні — підсумовує Лора Васко. — Для того, щоб надати йому індивідуальності, додайте до тіста свій улюблений інгредієнт: корицю, мигдаль, цедру, мак, ваніль...».
Звичайно, майстриня, хобі якої — смачна випічка, а особливо різноманітний багатозерновий i корисний хліб без дріжджів, — перетворилося вже в сімейну справу, має власні плюси, бо випічка її — лише зі справжньої печі і з використанням дубових дров. Утім спечене з любов’ю і в звичайній духовці будь-яке тісто автоматично стає незрівнянним. Тому не забувайте про любов, яка має стати одним з головних інгредієнтів святкових миколайчиків.
Мамине печиво
Не забувати про печиво, яке пекли нам наші мами і бабусі до новорічних свят, радить викладач столичного вишу, яка уклала кілька кулінарних книжок, Тетяна Гусак. Спечіть за збереженим дослідницею української кухні рецептом цукеркове печиво. Для нього бажано придбати 200 г карамелі в шоколадній глазурі. А ще потрібно 2,5 склянки борошна, 0, 5 чайної ложки розпушувача тіста, 0,5 чайної ложки солі, 2 склянки цукру, 300 г вершкового масла, 2 великі яйця (або 3 маленьких), 0,5 чайної ложки ванільного цукру, 200 г шоколаду з карамельною начинкою.
Духовку розігріти до 175 градусів. Застелити 2 дека пергаментом. У мисці змішати борошно, сіль, склянку цукру, соду. Збити склянку цукру і масло, додати яйця і влитии масу в борошно. Замісити тісто. Розкачати його товщиною в півпальця і склянкою вирізати кружечки. На кожний покласти шматочок шоколаду і закрити кружечком, вирізаним чаркою. Випікати 15 хвилин. Вийняти і дати охолонути на деці. Перекласти на таріль.
Можна спекти сирне печиво — миколайчики. Візьміть півкілограма нежирного сиру, розітріть його з пачкою м’якого маргарину, додайте неповну ложку соди, погашену оцтом, а затим — борошно (стільки, щоб тісто було, як на вареники). Розкачайте його товщиною 1 см і виріжте фігурки. Змастіть печиво збитим яйцем і присипте цукром, розмішаним із кольоровими кондитерськими намистинками. Викладіть на деко і випікайте при температурі 180 градусів хвилин 15—18. Печива вийде багато — вистачить обдарувати всіх!
Передноворічні дні — благодатні й овіяні чудесами. Не шкодуйте подарунків — і ви також будете обдаровані благодаттю.
ЛЕГЕНДА
За переказами, у Малій Азії, в місті Патара, що в області Лікії, жив юнак Миколай — чесний, працелюбний, сором’язливий, дуже щирий серцем. Він нікому ні в чому не відмовляв, усім допомагав, кожного підтримував, усе, що мав, роздавав нужденним. А вночі він заходив до бідняків непоміченим i клав бiля них усе, що мав — іграшки, ліки, речі, їжу. Довго люди бентежилися такими проявами щедрості і не могли здогадатися, хто ж — їхній благодійник і таємний доброзичливець. І навіть влаштували своєрідне стеження за нічними вулицями і якось помітили Миколая з торбиною подарунків. Відтоді за ці прості людські чесноти його призначили своїм архієпископом. Священик Миколай своїм милосердям заслужив винагороду у Бога — благодать творіння чудес.