Переговори на ключовому саміті ООН із кліматичних питань у Лімі, столиці Перу, затягнулися і тривали навіть після його офіційного закриття. На цьому саміті планувалося підготувати основу для нової глобальної угоди щодо клімату, яку планують підписати в Парижі наступного року. Але на заваді стали серйозні розбіжності між бідними і багатими державами: триває суперечка, чи мають країни, що розвиваються, брати на себе зобов’язання скорочувати викиди парникових газів.
Стратегічно важливе для майбутнього Землі засідання у Лімі, в якому взяли участь представники 195 країн світу, тривало майже два тижні — з 1 грудня. Саміт відбувався на тлі повідомлень про те, що 2014 рік можуть визнати найтеплішим в історії метеоспостережень.
Аби підштовхнути учасників до ухвалення рішення, головуючий розробив чернетку нової кліматичної угоди. Але захисники довкілля назвали її слабкою і заявили, що документ може залишити невирішеними багато питань. Тож учасникам саміту, який офіційно завершився 12 грудня, знадобилися два додаткові дні, щоб нарешті позавчора підписати попередній документ щодо зобов’язань різних держав, повідомляє «Євроньюз».
«Цей текст — не ідеальний, але він враховує інтереси всіх сторін. І з його ухваленням ніхто не залишиться у програші», — підсумував міністр навколишнього середовища Перу Мануель Пулгар-Відаль.
Утім багато екологів цією домовленістю залишилися незадоволені. І назвали її неефективним та хитким компромісом, який «мав на меті задовольнити всі сторони, але в результаті виявився слабким і нічого не вирішує».
У новому договорі відповідальність за скорочення парникових викидів поширюється із розвинутих країн на всі держави. Водночас багаті країни зобов’язуються допомагати бідним покращувати екологію. Німецька інформагенція dpa зазначає, що ухвалений документ містить лише дуже нечіткі критерії щодо національних зобов’язань у сфері зміни клімату. Остаточна, більш амбітна угода, яка матиме на меті скоротити викиди парникових газів у світі, буде підписана на кліматичному саміті в Парижі у грудні наступного року. Вона набере чинності з 2020 року і замінить Кіотський протокол, який регулює ці питання станом на сьогодні.
Ігор Шевченко,
міністр екології та природних
ресурсів України:
— В останній день конференції зі зміни клімату в Лімі (Перу) я ухвалив важливе політичне рішення. Незважаючи на певні заперечення, наказав голові делегації України підтримати позицію Євросоюзу в переговорах щодо другої фази Кіотського протоколу. Сьогодні ЄС потрібна була наша підтримка з клімату і ми її надали, а завтра нам буде потрібна підтримка ЄС у переговорах з міжнародними кредиторами щодо кредитів, які нам конче потрібні, і, я впевнений, ЄС нас підтримає. Це і є справжнє партнерство.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
