НАТОмлена Україна

26.11.2014
НАТОмлена Україна

Чи з’явиться серед прапорiв НАТО й прапор України, вирiшуватиме народ.

Буремний 2014-й дуже багато змінив у свідомості українського народу. Змінилося ставлення до себе, до влади, до найближчих сусідів, до того, хто ворог, а хто — союзник. І в тому числі — з ким нам треба блокуватися, а від кого краще тікати світ за очі.
Серед іншого, анексія Криму й неприхована військова агресія Росії на Донбасі вплинула й на ставлення народу до НАТО. Якщо ще кілька років тому більшість громадян України під впливом комуністів, есдеків(о), «регіоналів» та їм подібних вважала Північноатлантичний Альянс ледве не головною загрозою своєму мирному існуванню, то тепер уже й для них очевидно, що головна загроза насправді походить з протилежного боку. І якби Україна не відмовилася від курсу на членство в НАТО, то зараз, імовірно, не перебувала б у фактичному стані війни.
За даними соціологічної групи «Рейтинг», у листопаді, після поступового зростання симпатій до НАТО, серед населення зафіксовано найбільший рівень підтримки вступу України в Альянс. Так, якби сьогодні проводили референдум із цього питання, «за» проголосувало б більше половини опитаних — 51%. «Проти» — 25%. Ще стільки ж поки що зі своєю позицією не визначилися або взагалі б не пішли на референдум, але тенденція очевидна: Україна готова долучитися до НАТО. І на найвищому рівні теж — недарма ж одним із основоположних пунктів нещодавно підписаної угоди про створення парламентської коаліції є намір членства в Альянсі.
Та чи готові нас там прийняти?

Не роздратуйте Путіна!

Нової актуальності цьому питанню додала нещодавня заява міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра, який в інтерв’ю, присвяченому темі протистояння України-Європи та Росії, часопису «Шпігель» заявив, що не бачить нашу державу членом НАТО. Навіть у майбутньому. «Я повторю те, що сказав кілька місяців тому: я бачу партнерські відносини між Україною та НАТО, проте не членство», — наголосив глава німецького МЗС. Додавши, що те саме стосується і Європейського Союзу: «Немає сенсу в тому, щоб сьогодні спекулювати на темі членства України в ЄС у майбутньому».

За словами Штайнмайєра, передусім Україна повинна провести всі необхідні реформи.

«Після більше 20 років незалежності населення України заслужило на те, щоб уряд врешті подолав корупцію», — наголосив міністр, і в цьому з ним складно не погодитися.

Проте й витоки позиції глави зовнішньополітичного відомства найвпливовішої держави ЄС щодо членства України в НАТО зрозумілі. Світові лідери бояться роздратувати Росію, тому й із санкціями часто, на наш погляд, затягують. А коли нарешті показують «російському ведмедю» на його місце — самі ж своєї сміливості й лякаються. Принаймні Франк-Вальтер Штайнмайєр застеріг західних лідерів від «зайвої різкості» у спілкуванні з президентом РФ Володимиром Путіним. «Риторична ескалація між столицями небезпечно збільшилася в минулі вихідні на саміті «Великої двадцятки» та за його межами», — зауважив очільник МЗС Німеччини.

«Двері залишаються відчиненими»

Росія, звісно, не може «проковтнути» не те що наміри вступу України в НАТО, а й самі розмови про це. Про це після новини про фіксацію наших «натовських» намірів у коаліційній угоді попередив і прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков. В інтерв’ю Бі-Бі-Сі він так і заявив: Росії «потрібні гарантії того, що ніхто не думає про вступ України в НАТО».

Утім усе це не означає, що на потенційному членстві в Північноатлантичному Альянсі доведеться поставити хрест. Уже після заяв Штайнмайєра і Пєскова Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запевнив, що Україна буде членом Альянсу, «коли виконає критерії і якщо цього захоче». Так він відповів на запитання під час засідання Парламентської асамблеї НАТО в Гаазі: «Відчинені двері залишаються відчиненими. Ми так вирішили. Я був на саміті в Бухаресті, де було ухвалено рішення, що Україна стане членом НАТО. І воно залишається в силі, якщо Україна виконає критерії для членства».

Столтенберг також нагадав, що питання українського членства на порядку денному НАТО не стояло саме через рішення Києва (за часів Януковича) обрати позаблокову політику. І щойно ми це наше рішення змінимо — зміниться й порядок денний Альянсу. А ми, власне, його вже змінили.

«Вирішуватиме народ»

Це підтвердив і Президент України Петро Порошенко, коментуючи заяви глави німецького МЗС позавчора на спільному брифінгу з президентом Литви Далею Грібаускайте в Києві. За словами глави держави, він вважає чинним рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про те, що Україна колись стане членом Альянсу.

«Україна проводитиме всі необхідні реформи. Нами напрацьовано плани щонайменше на шість років напруженої роботи щодо того, щоби наша держава відповідала критеріям як щодо вступу до ЄС, так і відповідності критеріям щодо НАТО. І тільки тоді український народ на референдумі матиме можливість визначитись щодо вступу чи не вступу, — заявив Порошенко. — Рішення про вступ чи не вступ України в НАТО — це компетенція винятково українського народу».

ПРО РОСІЮ

60-та сесія Парламентської асамблеї НАТО також присвятила майже половину свого часу питанням кризи на сході України, нашому потенційному приєднанню до Альянсу та його відносинам із Росією. І в ухваленій за підсумками асамблеї резолюції чітко наголошується, що «двері Альянсу мають залишатися відчиненими для Києва».

Відкриваючи сесію, президент Парламентської асамблеї, британець Х’юг Бейлі наголосив, що Москва й надалі постачає зброю та бійців сепаратистам на сході України. А використання сили для анексії території суверенної держави, за його словами, «порушує принципи європейської безпеки». «Нам потрібно відповісти жорстко, але не шляхом ескалації», — наголосив Бейлі, нагадавши, що в квітні Асамблея вже призупинила асоційоване членство російської делегації.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг був більш дипломатичним: «Ми закликаємо Росію припинити порушення міжнародного права та поважати суверенітет України. Ми закликаємо Росію відвести свої війська зі Східної України, поважати Мінські домовленості та припинити підживлення конфлікту шляхом підтримки сепаратистів».

А колишній Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер натомість закликав Європу «бути готовою до нераціонального сценарію дій президента Росії Володимира Путіна». «Ми виходимо з того, що російський керівник на 100% раціональний. Ми сподіваємося, що він таким є. Але якщо він раціональний тільки на 95%? Чи повинні ми бути готовими до цих 5% нераціональності, яка може призвести до нераціонального ухвалення рішення? Ви не можете мені дати гарантій, і я не можу дати гарантій того, що Путін на 100% раціональний. Це значить, що ми також маємо бути готовими до нераціональних сценаріїв», — зауважив Схеффер, наголосивши, що «НАТО повинно бути серйозним і робити все, що в його силах та в рамках його мандату, щоб утримати Путіна від будь-яких кроків чи заходів, якими він зможе порушити територію країн НАТО чи створити заворушення на території країн НАТО».

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>