Ця дика-дика мобілізація

Сьогодні у Володимир-Волинському міськрайонному суді розглядатиметься справа бійця 51-ї ОМБ Олександра Примачика, якого обвинувачують у тому, що він «самовільно залишив місце служби». Хлопець потрапив під першу хвилю мобілізації, був у сумнозвісному дозорі під Волновахою, і від розстрілу його тоді врятував випадок: напередодні в Олександра піднялася температура, і його помістили у віддалену землянку.

Після трагедії бійцю дали відпустку на 10 днів. А коли вона добігала кінця, сталася біда: у дружини, яка на 7-му місяці чекала дитину, почалися ускладнення, їй терміново знадобилася операція. Дитину пощастило врятувати, але на батькові плечі лягло чимало клопотів. Коли ж він звернувся до військкомату з проханням продовжити відпустку ще на 10 днів за сімейними обставинами, отримав відмову. А коли прийшов наступного разу просити таки врахувати його обставини, то дізнався, що проти нього порушено кримінальну справу за ухилення від служби.

«У цій справі є багато моментів, які треба добре проаналізувати. За великим рахунком, Примачика взагалі не мали права призивати, бо у нього, коли провели детальне медичне обстеження, виявили ушкодження хребта і 7-8 струсів мозку. У хлопця уже зараз бувають моменти, коли в нього на кілька хвилин зникає пам’ять. Ми будемо добиватися, щоб його комісували», — каже «УМ» журналіст і адвокат Василь Нагорний.

Сам пан Василь уже кілька місяців активно займається захистом прав бійців 51-ї бригади — свого часу це навіть стало причиною його звільнення з газети «Волинь нова», хоча не вплинуло на його позицію. У вівторок у Луцькому апеляційному суді він же відстояв честь бійця бригади Павла Середюка із села Щедрогір Ратнівського району, який потрапив у аналогічну ситуацію. Павла, батька двох малолітніх дітей і єдиного опікуна двох батьків-інвалідів, мобілізували без повістки — о першій ночі йому подзвонив сільський голова і наказав о шостій з’явитися до військкомату, звідки його відрядили до Рівного на навчання. Коли ж бійців мали відправляти в Миколаївську область на полігон «Широкий лан», Павло отримав звiстку, що в його дружини, яка чекала третю дитину, стався викидень, вона в лікарні. На прохання про відпустку командування у Володимирі-Волинському жодним чином не відреагувало. І тоді боєць відмовився їхати. Тепер, після широкого розголосу, ця справа повернена на новий судовий розгляд.

Це — лише два з десятків випадків порушення прав людини під час проведення мобілізації, які вимагають відновлення справедливості. «Лише у мене зараз лежить близько 60 листів-об’єктивок, де бійці пишуть, з якими порушеннями їх мобілізовували. Там є все: від невручення повісток до неврахування сімейних обставин. У нас, на Волині, ця, як я її називаю, «дика мобілізація», перша хвиля, замість 45 днів тривала з 8 по 14 квітня. Брали всіх в авральному порядку, без належного медичного огляду. Весь огляд зводився до питання «Болить — не болить?». Після мобілізації хлопців відправили на схід, не підготувавши відповідним чином до військової спеціальності. Зате відповідальні отримали премії та зірочки на погони за «зразково проведену мобілізацію». Я зараз готую колективний позов з усіх цих питань. Потрібно все це витягнути на світ Божий і в усьому розібратися», — каже Василь Нагорний.

За його словами, якби від початку до мобілізації підійшли належним чином, набираючи не випадкових людей, а з відповідними військовими спеціальностями, провівши з ними відповідні навчання, багатьох жертв вдалося б уникнути. А так довелося вчитися на помилках. І хочеться, щоб надалі їх було менше.