Яскраві жилетки рибного ринку

Щодня — понад 2 тисячі метричних тонн морепродуктів

Потрапити на ринок Цукідзі, навіть якщо ти вже в Токіо, — не так легко, як здавалося б, каже Ілля Межул: «Щодня на аукціон пропускають 120 осіб безкоштовно. А це дуже мало для такого потоку туристів, який приймає Токіо. Замість видачі якихось номерків чи жетонів на щасливчиків просто одягають яскраву жилетку. Я спеціально глянув на годинник — остання «жилетка» «пішла» о 04:35!».

«Дістатися ринку в нічний час можна лише на таксі. Пускають дивитися аукціон з торгівлі тунцем перших 60 людей з 05:25 до 05:50, другу партію — з 06:00 до 06:25. Знайти місце, де ці жилетки продають, враховуючи, що японські вантажники не говорять англійською, — проблематично. Зате прагнення побачити найбільший рибний ринок у світі долає усі перепони. Риба тут, зокрема тунець, вимірюється метрами, і за день продають понад 2 тисячі метричних тонн морепродуктів. Кількість зареєстрованих працівників на ринку сягає 65 тисяч осіб. Це оптові торговці, аукціоністи, економісти, бухгалтери, представники торговельних компаній.

Дуже цікавим для глядачів моментом є розвантаження замороженого тунця. Бо кожна така рибина — більша і товстіша за середньостатистичну людину. Після розвантаження спеціалісти готують товар до аукціону — оцінюють його. Оцінюють і покупці, які обов’язково мають пред’явити ліцензію на купівлю. Щодо глядачів, то для них є чимало правил, — розповідає людина, закохана в подорож. — Дотримуватися тиші, фотографувати без спалахів, перебувати лише у відведеній зоні. Порушників без зайвих церемоній просять залишити територію ринку. Втім бажаючих повторити долю жалюгідних Остапа Бендера і Кіси, які залишили аукціон iз ганьбою, мені не довелося зустріти. Потенційні покупці освітлювали ліхтариками зрізи тунця, длубалися спеціальними гачками у величезних тушах, розглядали філейні частини. Дійство надзвичайне!» — переповідає пережиті враження Ілля.

Це просто текка макі

Загалом ми неначе знаємо, що і як готують у Країні Схiдного Сонця. Мінімум теплової обробки продуктів, мінімум жирів і максимум свіжості. Рис, морепродукти, сезонні овочі й фрукти — основні складники страв.

Не треба сприймати японську кухню лише як ресторанну, не така вона насправді й складна. Були б руки, голова і бажання приготувати щось корисне і смачне. Скажімо, можна побалувати себе суші чи ролами з тунця.

У багатьох супермаркетах принаймні великих міст є полиці з наборами інгредієнтів для суші. Отож, щоб приготувати текка макі (прості роли з тунцем), знадобляться пакет рису для суші, пакет замороженого тунця (300 г), васабі (готовий чи в порошку, який треба буде розвести водою), рисовий оцет (або приправа для рису) і норі (морські водорості).

Власне для суші чи не найскладніше приготувати рис. Його спочатку треба промити і просушити (300 г). Далі залити водою — приблизно 400 мл — і варити на великому вогні до закипання. А коли закипить — накрити кришкою і варити на повільному вогні 15 хвилин. Потім нехай рис ще хвилин 10 помліє без вогню. Але далі перекладіть в холодну посудину і приправляйте на власний смак рисовим оцтом, сіллю і цукром (якщо вам вдалося купити спеції для рису, то все це замініть ними — грамів 70 на цю порцію). Запам’ятайте, що загортати рис треба буде ще теплим (але не гарячим), отож не зволікайте з роботою. Розморозьте тунець і поріжте його на вузькі смужки. Розріжте навпіл норі. На одну половинку норі викладіть рис тонким шаром, залишаючи краї незаповненими. Змастіть васабі (якщо ви придбали порошок васабі, розведіть його водою до консистенції густого майонезу) і покладіть шматочок тунця (якщо не наважитеся споживати сирий, кладіть солену рибу). Норі трохи змочіть водою, щоб краще склеїлися, загорніть свій виріб і надайте йому форми — трикутної, чотирикутної чи круглої. Розріжте ножем на 8 частин і викладіть на тарілці в якійсь цікавій конфігурації, приміром у формі квітки.

Для тих, хто поспішає!

Із замороженого тунця (300 г у герметичному пакетику) можна приготувати стейк із соусом теріякі. Оцініть перевагу — час приготування — усього 10 хвилин! Але заздалегідь треба мати під руками ще соус теріякі, помідор, рис, 4 столові ложки оливкової олії, авокадо, сіль і перець.

Спочатку готуємо гарнір. Рис добре промийте, залийте водою в пропорції 1:2, доведіть до кипіння, посоліть і на маленькому вогні нехай вариться хвилин 10. До готового рису вкиньте невеликий шматочок вершкового масла.

Тунець розморозьте і поріжте на порційні частинки. З обох боків натріть його сіллю та перцем і злегка обсмажте на оливковій олії — буквально по дві хвилини з кожного боку, не більше. Почистіть авокадо і поріжте його на скибочки, помідор — на пластинки. На рис викладіть обсмажений тунець, чергуючи його зі шматочками помідора і авокадо. Полийте соусом теріякі. І хоч страва готувалася лічені хвилини, смакувати нею хочеться довго, щоб запам’ятати смак!

Перейдемо до рідких страв. У Японії суп — не лише обідня страва, його полюбляють їсти також на сніданок чи на вечерю. Тому коли приготуєте — тоді й смакуйте. Традиційний японський місо суп готується також дуже швидко — на все знадобиться хвилин 15. Але за умови, якщо перед цим ви матимете всі корисні й смачні інгредієнти. А це соєвий сир тофу — 100 г, морські водорості — норі, ламінарія, інші — 10 г, гриби шиїтаке — 200 г, пасту соєву світлу (або пасту для супу місо) — 4 столові ложки, 800 мл бульйону з тунця або з двох столових ложок пасти даші швидкого приготування, розбавлених водою, пір’я двох цибулин.

Отож приготуйте бульйон iз тунця або розведіть пасту даші водою, це і буде основою для вашого супчика. Доведіть бульйон до кипіння, додайте порізаний кубиками тофу і водорості (їх зручно різати ножицями). Нехай суп вариться 5 хвилин, потiм додайте до нього соєву пасту і проваріть ще 5 хвилин. Насамкінець додайте попередньо замочені й подрібнені гриби шиїтаке, поставте на вогонь ще на 5 хвилин і знімайте та діставайте глибокі тарілки. Додайте подрібнену зелену цибулю. І не забувайте — їдять такий суп також паличками! Виберіть гриби і водорості, а рідину випийте. «Кампай!» («До дна!» — як кажуть японці, правда, з іншого приводу).

Смачного!