Доживемо до понеділка

Перемир’я та Мінські домовленості, однією з умов яких був обмін полоненими у форматі «усіх на всіх», так і не принесли бажаного результату. За даними Центру звільнення полонених, у неволі у бойовиків нині залишається більше 400 бійців. Минулого тижня вдалося звільнити 7 військовослужбовців і чотирьох волонтерів, а в суботу зі Сніжного — ще 25. Серед останніх були бійці з військової частини 3056 Нацгвардії, 51-ї ОМРБ та 39-го батальйону територіальної оборони.

За інформацією людей, які активно ведуть переговори щодо звільнення заручників, гальмування процесу обміну полоненими відбувалися з вини представників «ДНР». «Ми сподіваємося, що зараз, після їхніх «виборів», цей процес відновиться. Ми складаємо списки полонених і подаємо їм. Кого вони у себе знаходять, того і віддають. Якщо ми знаємо точно, що хтось може бути саме там, ми наполягаємо на їхній видачі. Якщо ж не знаємо, то вони не хочуть шукати, беруть тих, хто у них під рукою», — розповіла «УМ» народна артистка України Оксана Білозір, яка бере активну участь у роботі посередницьких груп з обміну військовополоненими.

До речі, найбільше шансів потрапити до списків на обмін є у простих військовослужбовців. Представники терористів наразі не погоджуються передавати українській стороні бійців добровольчих батальйонів та офіцерів. «Лише з 51-ї ОМБР у полоні утримується 15 офіцерів. Ми боїмося, що бойовики влаштують їм показовий суд і запроторять у Росію на 20 років, як вони це намагаються зробити з Надією Савченко», — говорить один із лідерів волонтерського руху у Володимирі-Волинському Костянтин Зінкевич. Бійці ж, за його словами, після короткого відпочинку і лікування повертаються у військо. «Але після полону їм уже краще на передову не потрапляти. І не тому, що хлопці злякалися чи ще щось. Просто у випадку повторного потрапляння в полон їх живими просто не залишать. Командирам це треба мати на увазі і берегти людей», — каже пан Костянтин.

На щастя, тим, хто пережив полон, військова прокуратура не висуває ніяких обвинувачень. Хоча, як каже Зінкевич, з кожним із них працівники СБУ проводять профілактичну бесіду. «І якщо іще на початку хлопці розповідали про те, як потрапили в полон, що там було, то зараз із них і слова не витягнеш», — стверджує активіст.

А от понад 40 бiйцiв (точнiше — 41) цiєї ж багатостраждальної 51-ї ОМРБ, якi три місяці тому вийшли з оточення через територію Росії, через що їх одразу ж охрестили «зрадниками» і «дезертирами», досі перебувають у Запоріжжі під підозрою. «Вони пройшли через жах, полон, страх залишитись у тюрмі на території РФ. І що вони отримали на Батьківщині, яку захищали? Прокуратура вирішила, що герої — це злочинці», — обурюються активісти, які сьогодні вкотре збираються пікетувати Генеральну прокуратуру з вимогою виправдати бійців і відпустити їх додому. За інформацією волонтерів, на хлопців постійно тиснуть, змушуючи їх визнати свою вину і підписати мирову, погодившись на умовний термін.

Учасники акції збираються порушити й інші проблеми, які хвилюють не лише бійців. Нагадаємо, що місяць тому було оголошено про розформування 51-ї бригади, у чому волинські волонтери теж вбачають велику несправедливість. «Хлопців зараз намагаються порозпихати по інших частинах, незважаючи на їхній фізичний і психічний стан. Сотням наших бійців, які потребують медичної, психологічної та психіатричної допомоги, не дають направлення ні в шпиталь, ні в інший заклад охорони здоров’я. Тобто, в ці дні стоїть питання так: маєш хворобу чи розлади психіки — їдь у нову частину, наприклад, Мукачеве, куди тебе без твого відома перевели на постійне місце служби, і там вирішуй свої питання. А там вони нікому не потрібні зі своїми проблемами. В ці дні десятки хлопців iз поганим станом здоров’я намагаються відправити з Волині. Може, я чогось не розумію?» — запитує на сторінках «Фейсбуку» волинський журналіст і адвокат Василь Нагорний.

Питань і справді багато. І хочеться отримати на них правдиві відповіді. Інакше бійці втратять віру в справедливість, а армія — боєздатність. Що в нинішніх умовах — смерті подібно.