Суд вважає винною у смерті Артема лише його матір.
Нагадаємо, що тоді під особливу увагу потрапив співмешканець матері дитини — Машаллах Валієв. Автор з’ясувала, що в Миколаєві підозрюваний азербайджанець був на нелегальному становищі. А патологоанатоми дали свій висновок про те, що трирічного Артема били протягом тривалого періоду часу: на його тільці було знайдено як свіжі синці, так і синці і рани, які вже встигли загоїтися.
За своє маленьке життя малюк устиг побачити багато лиха: судмедекспертиза встановила, що перед смертю Артема... зґвалтували! Як розповів начальник центрального райвідділу міліції Миколаєва Микола Кушнарьов, на тілі малюка були ще й глибокі опіки невідомого походження. А смерть настала в результаті черепно-мозкової травми та епідурального крововиливу в мозок.
Як тільки правда стала відома слідству, 38-річний підозрюваний Валієв утік. Правоохоронцям вдалося затримати його аж в Маріуполі. Причому затримання було пов’язане з ризиком для життя ні в чому не винних людей, адже одягнути наручники на руки чоловіка міліціонерам вдалося тільки в салоні рейсового автобуса, який був заповнений пасажирами. Азербайджанець добре знав деякі особливості роботи міліції, тому практично весь час намагався перебувати в дуже людних місцях.
Справа про жорстоке вбивство трирічної дитини викликала широкий резонанс у Миколаєві. Отож глава Конгресу азербайджанців в Україні по Миколаївській області Аладдін Магеррамов не ризикнув відкрито піти проти думки людей і заявив, що шокований жорстоким злочином, який вчинив його співвітчизник. І навіть відмовився надати йому юридичну підтримку. Проте вже тоді пан Магеррамов вважав слідство в Україні упередженим через те, що злочин вчинив іноземець.
На той момент співробітники правоохоронних органів відкрили кримінальне провадження за ознаками п. 2 част. 2 ст. 115 ККУ (умисне вбивство дитини з особливою жорстокістю і цинізмом). За санкцією цієї статті нелегалу загрожував термін від 10 до 15 років позбавлення волі або навіть довічне тюремне ув’язнення.
І ось днями суд оголосив, м’яко кажучи, дивний вирок: чоловік не винен! У всьому звинуватили саме матір померлої дитини. За знущання над малюком і не виконання своїх материнських обов’язків, а також за спробу приховати правду і ввести слідство в оману суд присудив молодій жінці п’ять років тюремного ув’язнення.
«Нам вдалося з’ясувати, що удари, які спричинили смерть дитини, були завдані за дві години до зупинки серця, — пояснює своє рішення суддя Центрального райсуду Миколаєва Володимир Олейніков. — Якраз у той самий час мати малюка, Тетяна, укладала його спати. Тобто в нас є всі підстави вважати, що саме вона побила хлопчика так, що це коштувало йому життя. І саме з цієї причини вона намагалася ввести в оману слідство і звалювала все на нещасний випадок».
Однак цьому суперечить інший факт, а саме: в iнтернеті викладено відео, на якому підозрюваний Машаллах Валієв спокійно і відверто розповідає, як скоїв злочин: «Мені набридло, що він постійно плаче і щось просить. Коли він розревівся в черговий раз, я дивився телевізор. У пориві гніву я кинув у нього перше, що потрапило під руку: вішалку з залізним гачком, на якій сушився одяг. Не розрахував силу удару, дитина померла миттєво».
За словами прокурора відділу процесуального керівництва Сергія Бороденка, у зв’язку з резонансом у суспільстві справа перебуває на контролі обласної прокуратури, яка вже подала апеляцію на рішення суду. Ситуацію погіршує той факт, що засуджена жінка — мати грудної дитини. На її руках залишається п’ятимісячна дочка Аліна, яку вона народила вже на момент ведення слідства від свого співмешканця-азербайджанця. Дівчинку тимчасово готові прихистити у себе родичі. Однак і зупинятися в справі торжества справедливості вони не мають наміру.
«Я з Тетяни провини не знімаю, вона дійсно покривала від міліції свого співмешканця, який регулярно бив малюка, — говорить рідна тітка засудженої Валентина Матвієнко. — Я була в морзі на упізнанні та бачила, що у Артемчика обидві руки, ноги і спина були буквально чорні від побоїв! А ці опіки, як потім з’ясувалося, залишилися після того, як він гасив об малюка цигарки! Так поводяться лише садисти, як його могли випустити?».
На даний час, під тиском громадськості, правоохоронці, судді, адвокати і прокурори повинні не тільки переглянути факти, які були зібрані по цій резонансній справі під час слідства, а й посприяти винесенню справедливого вироку для Валієва.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
