«Цього року нам у вересні задали непросте завдання. Замість твору «Як я провів літо» запропонували написати листа бійцям, які воюють у зоні АТО». Таке завдання, яке озвучив один з учнів 6-го класу столичної гімназії №143, було цього року в багатьох школярів. Однак тут історія отримала несподіване продовження: один із волонтерів, Олександр Мельник, здогадався разом із листами передати на передову й українські прапори із проханням написати на них школярам подяку. І от днями до шестикласників гімназії завітали двоє волонтерів «Армії SOS» Олексій Хаджинов та Олексій Сінюков, які привезли підписані прапори і щирі вітання від бійців.
Дитячі листи потрапили до бійців Нацгвардії, що захищали 29-й пост за Лисичанськом. «Навіть важко порахувати, скільки листів на передову вже написано. Ми скільки привезли уже, інші везуть. І солдати це дуже цінують. До сліз. Вони радіють дитячим листам і малюнкам більше, нiж чомусь іншому: більше, нiж теплому одягу, камуфляжу чи бронежилетам. Вони тримають їх біля серця, як оберіг», — розповів «УМ» Олексій Сінюков, позивний «Рок-н-рол». Для дітей прихід гостей теж став справжнім святом. Тим більше що бійці принесли з собою бойові бронежилети та каски і кожен охочий зміг приміряти їх і відчути їхню вагу. Спілкуючись із журналістами, діти не могли стримати сліз, та й у бійців очі були вологими. Особливо, коли в загальній метушні хтось зі школярів заспівав Гімн, і вся зала дружно його підхопила. «На жаль, ми надто пізно здогадалися, що дітям також важливо мати цей зв’язок. Але тепер обов’язково будемо брати з собою прапори», — каже Олексій Хаджинов.
Цього разу волонтери повезуть ще й невеличкі сувеніри, зроблені дитячими руками, дві коробки домашнього печива та теплі шкарпетки, закуплені учительським колективом. «Ці сувеніри учні несли протягом тижня. Ми з Оксаною Перебийніс, класним керівником 6-А, помітили, як останній час діти змінилися, подорослішали, стали ще більшими патріотами. Вони вперше по-серйозному замислилися над тим, що іде війна. Як написав у листі один із хлопчиків: я вперше замислився, що завтра мого батька можуть забрати на фронт і я залишуся без нього», — поділилася з «УМ» класний керівник 6-Б класу Олена Дзюба.
За словами волонтерів «Армії SOS», зараз їхнє головне завдання — зігріти бійців. «Стає холодно. Тому веземо на схід передусім теплі речі — бушлати, термобілизну, взуття, плащ-намети, буржуйки. Багато чого несуть самі люди: хто шкарпетки зв’язав, хто шапку, хто — шарфик», — говорить Олексій Хаджинов. Усе це регулярно відправляється на схід, де іде війна. «Перемир’я — на словах. Там — війна. Як бомбили — так і бомблять, як приходили ДРГ (диверсійно-розвідувальні групи. — Авт.) — так і приходять, як працювали снайпери — так і працюють. Є жертви серед військових, є і серед мирних громадян. Є поранені — багато. Коли це закінчиться? Я сам би хотів знати відповідь на це запитання», — з болем каже «Рок-н-рол». З найближчим рейсом на передову вирушать і дитячі сувеніри зі щирим побажанням «Повертайтесь живими».