Клептомани пiщаних кар’єрiв

02.10.2014
Клептомани пiщаних кар’єрiв

«Золоті піски» Азовського узбережжя.

Через зруйновані берегові укріплення Азовське море загрожує вийти з берегів та затопити як головну автомагістраль, так і людські житла.

Добровільні дружини, створені з числа жителів приморських сіл Генгірка та Щасливцеве (Генічеський район Херсонщини), викрили черговий кар’єр незаконного видобутку піску. Однак притягнути до відповідальності шахраїв виявилося непросто. Незважаючи на те, що правоохоронці порушили проти них кримінальну справу, величезні машини продовжують вивозити крадений пісок у невідомому напрямку.

«Місцеві жителі проінформували нас про те, що в піщаних кар’єрах орудують злодії, — розповів начальник Генічеського райвідділу міліції Євген Климчук. — Це дало нам привід порушити кримінальну справу проти крадiїв за статтею 239-1 ч.1 КК України (незаконне заволодіння надрами)».

Однак на практиці пильність міліції виявилася не більш ніж фарсом, впевнені люди. Адже на час проведення слідства доступ до піщаного кар’єру так і не перекрили. У підсумку, з берега моря між селами Генгірка і Щасливцеве пісок продовжують вивозити тисячами тонн у невідомому напрямку, як ні в чому не бувало.

«Порушується й без того хитка екологія Арабатської Стрілки, — обурена жителька селища Генгірка Світлана Висілко. — Тільки за останні три дні через Щасливцеве було вивезено більше 30 вантажних автомобілів «Вольво» з піском! А взимку що ми маємо робити? Сидіти та чекати, поки наші будинки затопить крижане море?».

Місцеві жителі зафіксували, що в районі селища Промоїна повністю зруйновано берегоукріплення. Навіть не дуже сильний шторм поблизу Арабатки може призвести до справжньої катастрофи. У пам’яті людей ще свіжі події, що трапилися тут взимку 2012 року, коли Азовське море в районі селищ Щасливцеве та Генгірка вийшло з берегів після сильного шторму і під загрозою опинилися життя сотень людей та малолітніх дітей. Морська вода затопила чотири кілометри дороги, яка пов’язувала ці населені пункти з «великою землею». Сильні морози та вітер заважали рятувальникам доставити продовольство і предмети обігріву людям, які потрапили у крижану пастку. Довелося задіяти БТРи та трактори для того, щоб вивезти частину людей, у чиїх будинках були відсутнi також електрика та тепло. Більше 500 людей тимчасово розмістили в пансіонатах Арабатки. І ось у нинішньому році ця катастрофа може повторитися знову.

«Самовпевненість, з якою злодії орудують в піщаних кар’єрах Арабатки, приголомшує, — вважає депутат Генічеської райради Віктор Косов. — Арабатську Стрілку злодії буквально розтягують по кишенях при повному потуранні правоохоронних органів!».

У період бездіяльності з боку правоохоронних органів жителі селищ Генгірка та Щасливцеве, що на Херсонщині, вирішили взяти ситуацію у свої руки. Люди пригрозили: якщо ситуація й далі розвиватиметься не на їхню користь, вони перекриють дорогу в районі вивозу краденого піску власними тілами.

  • Тече вода, тече брудна

    Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>

  • Сміттєві війни

    Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>

  • Колекція, що пастки плете

    У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>

  • У ліс ходити — ліс любити

    Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>

  • Епідемія пожеж може повторитися

    Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>