Війна з тероризмом і Путіним

Проблеми глобальної безпеки, якій загрожує активізація терористів у різних частинах світу, загрози для екології та боротьба зі смертельною лихоманкою Ебола — такі три теми для обговорення окреслив на початку дебатів 69-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Генсек Організації Об’єднаних Націй Пан Гі Мун. Цього року на сесії виступає рекордна кількість світових лідерів, і більшість із них демонструють єдність у найголовніших питаннях сьогодення. Однак незгода між ключовими державами, які до того ж є членами Ради Безпеки ООН, може завадити ухваленню деяких особливо важливих рішень. Йдеться, передусім, про «окрему думку» Росії, яка нарівні з іще чотирма постійними членами Радбезу може накласти вето на будь-яке його рішення. Тож на цій сесії може постати й питання про реформу ООН із метою скасувати вето, яке ці держави застосовують для блокування ключових рішень і захисту власних інтересів.

Прем’єри, президенти і Лавров

Утім, незважаючи на суперечності, позавчора ввечері РБ ООН одностайно (включно з Росією) ухвалила резолюцію щодо боротьби з міжнародним тероризмом. Цей документ, зокрема, дозволяє збирати та аналізувати дані про поїздки підозрюваних у тероризмі, не порушуючи при цьому міжнародного права. Резолюція засуджує насильницький екстремізм та вимагає від усіх іноземних бойовиків-терористів «скласти зброю і припинити терористичні акти та участь у збройних конфліктах».

Державам-членам ООН рекомендовано «зміцнювати міжнародне, регіональне та субрегіональне співробітництво, в тому числі на основі двосторонніх угод, «із метою запобігання поїздок іноземних бойовиків-терористів». Відповідні заходи мають включати «ефективний прикордонний контроль та контроль за видачею документів, що засвідчують особу, і проїзних документів».

Уперше за два роки серед країн, які схвалили цю резолюцію, опинилася навіть Сирія, влада якої після початку громадянського конфлікту частіше опинялася в тексті резолюцій Радбезу ООН на місці терористів, ніж навпаки. Але тепер головний ворог цивілізованого світу — бойовики з угруповання «Ісламська держава», з яким президент Сирії Башар Асад також ворогує й нещадно бореться.

Засідання Ради Безпеки цього разу було особливим. Головував на ньому лідер держави-господаря США Барак Обама, а решту країн, окрім Росії та Китаю, також представляли їхні президенти або прем’єр-міністри, яких до Нью-Йорка для участі в Генасамблеї ООН цими днями з’їхалося більше 140.

Володимир Путін делегував замість себе міністра закордонних справ Сергія Лаврова.

Ніхто не перекреслить наш народ!

Від України у Нью-Йорк на цей раз поїхав глава Кабінету Міністрів Арсеній Яценюк. Саме він виступав на засіданні Генасамблеї ООН, яке значною мірою було присвячене ситуації на південному сході нашої держави.

У своїй промові Яценюк закликав міжнародну спільноту не скасовувати санкції проти Росії, аж поки Київ відновить контроль над усією територією України, включно з Кримом. «Санкції — це реальний шлях до того, щоб розпочати справжні переговори. Це також — молот, який дозволить вибити мирну угоду», — заявив Прем’єр.

Це, очевидно, була ще й реакція на виступ президента США Барака Обами, який укотре наголосив, що Вашингтон може ослабити санкції, якщо Москва дотримуватиметься угоди про припинення вогню.

Від Росії Київ вустами Яценюка вимагає вивести свої війська з української території, припинити постачати зброю та інші товари підконтрольним Кремлю терористам і почати «реальні мирні переговори», дотримуючись усіх 12 пунктів підписаного в Мінську 5 вересня документа про припинення вогню.

«Дозвольте мені прямо звернутися до російського президента: пане Путін, ви можете перемогти у бою з військами, але ви ніколи не переможете в бою з об’єднаною українською нацією».

Прем’єр-міністр нагадав, що «Росія порушила низку двосторонніх і багатосторонніх міжнародних угод», починаючи зі Статуту ООН і завершуючи резолюціями Об’єднаних Націй щодо боротьби з тероризмом. При цьому він визнав, що військовий варіант розв’язання кризи в Україні — не найкращий: «Цей підхід має бути всеохопним, включати дипломатичні, фінансові, політичні і, в крайньому разі, військові варіанти».

Чуркін як клин

Хтозна, чи почув звернення Яценюка Володимир Путін, але щонайменше до одних російських вух воно точно дійшло. Щоправда, постійний представник РФ при ООН Віталій Чуркін стилістичних фігур не оцінив, розкритикувавши очільника українського уряду за зайвий мелодраматизм. «Дивно, що Прем’єр-міністр України замість того, щоб займатися численними проблемами своєї країни, яка наближається до економічного колапсу, приїхав у Нью-Йорк, аби пізно ввечері виступити перед напівпорожнім залом Генеральної Асамблеї, — заявив Чуркін російським журналістам. — Дивно й те, що його виступ закінчився мелодраматичним звертанням до президента Росії. Арсеній Яценюк, імовірно, забув, що Президентом України є Петро Порошенко, який протягом усього останнього часу веде інтенсивний діалог із президентом Путіним. Діалог, який зробив можливим недавні Мінські домовленості, які, як ми сподіваємося, відкривають шлях до врегулювання тривалої кризи на Україні».

Очевидно, зі словами Яценюка, що Росія згадані домовленості постійно порушує, Чуркін не погодився. Зате постарався вбити зайвий клин між представниками різних передвиборчих команд, які у владі поки що примудряються працювати досить злагоджено й синхронно.

«При живому Путіні повернути Крим буде важко, але це не навічно...»

Перед промовою в Генасамблеї ООН Яценюк відвідав Раду міжнародних відносин, де виступив за залучення США нарівні з ЄС до переговорів між Києвом та Москвою. На його думку, саме з таким форматом було б більше шансів на реалізацію досягнутих під час перемовин домовленостей.

«Я вірю, що Україні вдасться відновити контроль над сходом країни та Кримом, — заявив Арсеній Петрович. Щоправда, з обмовкою: — Поки президент Путін буде при владі, для України буде дуже складно повернути Крим. Він поставив собі за мету відновити Радянський Союз і просто так не відмовиться від цієї ідеї. Але це не триватиме вічно, це життя».

Також Прем’єр запевнив світову спільноту, що Україна готова купувати газ у Росії, але за ринковою, а не політичною, ціною. «Ми не збираємося субсидувати російський «Газпром». І готові домовлятися з Росією, але на ринкових умовах», — наголосив Яценюк, зауваживши, що російська сторона явно не зацікавлена у відновленні з Україною ринкових відносин у газовому питанні. Залишається сподіватися на рішення Стокгольмського суду, в який із позовом на Росію звернувся НАК «Нафтогаз України». Як розраховують у Кабміні, вердикт буде винесено за рік.