«Руки геть від України!»

Уперше за півроку росіяни знову вийшли на вулиці під гаслом «Руки геть від України!». Власне, «марші миру» — акції протесту проти війни в Україні — відбулися минулої неділі в багатьох країнах світу. Але саме російські мітинги, після піврічної мовчанки незгодних із політикою Володимира Путіна на тлі «кримнашного» апофеозу підтримки політики Кремля, спричинили найбільший резонанс.

Той факт, що влада дозволила проведення справді велелюдного «Маршу миру» в Москві, оглядачі оцінюють по-різному. Одні вказують на те, що після санкцій Заходу та, особливо, відповідних обмежень з боку російської влади градус народного незадоволення Путіним знову почав наростати, тож «нагорі» завбачливо вирішили дозволити народу «випустити пару». Інші натякають на зміну риторики під тиском міжнародної спільноти й «мирних домовленостей» з українською владою. Якщо вже російській пресі «порекомендували» більше не називати Президента Порошенка і К° «хунтою», то можна потроху налаштовувати населення на дрейф у бік такого-сякого миру...

Москва

Утім дозвіл на проведення ходи за мир надали мерії далеко не всіх російських міст, які отримали відповідні заявки. Найвелелюдніший — звісно, дозволений — марш відбувся у Москві. Під прапорами України та Росії і плакатами із закликом до Путіна припинити кровопролиття від Пушкінської площі до Садового кільця проспектом Сахарова пройшло, за різними оцінками, від 20 до 100 тисяч людей. Поліція нарахувала «5-6 тисяч». Істина, як завжди, лежить десь посередині, але народу й справді було багато. «А ми боялися, що нас буде зовсім мало... Завжди приємно помилитися у своїх найгірших очікуваннях», — зауважила телеведуча Тетяна Лазарєва, яка прийшла на акцію разом із чоловіком і колегою Михайлом Шацом.

Учасники маршу скандували: «Путін, виведи війська», «Гаага чекає», «Війна в Україні — ганьба Кремля» і навіть «Слава Україні!». У деяких учасників на вході крізь рамки металошукачів (без них масові зібрання в Росії вже давно не відбуваються) відбирали агітаційні плакати — які з них «підходять» для того, щоб бути розгорнутими над юрбою, а які — ні, на власний розсуд вирішували співробітники правоохоронних органів.

Не обійшлося й без провокацій: на балконах деяких будинків по ходу «Маршу миру» були вивішені пропори «Новоросії», а група молодиків із такими самими стягами певний час супроводжувала опозиційну колону, скандуючи образливі для України й учасників «маршу» гасла. Ще трохи, й справа могла завершитися сутичкою, але цьому завадила поліція.

Санкт-Петербург та інші

У Санкт-Петербурзі на «синьо-жовту» ходу також зібралося багато людей, але, на відміну від Москви, мітингували вони нелегально. Оскільки дозволу на проведення акції влада не надала, було вирішено провести її у форматі прогулянки та народного зібрання.

Також відмовили місцевим активістам у проведенні маршів муніципалітети Єкатеринбурга, Барнаула, Новосибірська. В сибірському місті міліція також затримала невідомих молодих людей спортивної зовнішності (місцевих «тітушок»), які намагалися перешкодити проведенню ходи.

Світ

Окрім Росії, «Марші миру» на підтримку цілісності України і проти агресії Росії відбулися в Італії, Німеччині, Франції, Португалії, США, Канаді, Австралії й навіть Китаї. У турецьких Стамбулі, Анталії та Ізмірі мітингували українці, кримські татари, росіяни і турки. В столиці Туреччини хода стартувала з буремної площі Таксім, проминувши російське консульство, повідомляє «Радіо «Свобода». Під час акції учасники вшанували пам’ять загиблих на Донбасі українських вояків хвилиною мовчання, ставши при цьому на праве коліно.

У Римі з антивоєнною та національною символікою пройшли переважно місцеві українці, але серед тих, хто долучився, були й росіяни, грузини, вірмени, італійці.

У Берліні ініціативна група «Мир і свободу Україні» зібрала противників війни під Бундестагом. «Сьогодні страждає Україна — завтра може постраждати Європа. Ми всі повинні протистояти агресії Путіна і зупинити використання військової сили проти українського народу», — наголошувалось у зверненні, опублікованому на сторінці групи у «Фейсбуці». Мітингували також у німецьких Франкфурті-на-Майні й Кельні.

У столиці Чехії, Празі, мітингувальники критикували не лише російську, а й чеську владу, вимагаючи від неї «дати жорстку відповідь агресії Кремля». Нагадаємо, прем’єр-міністр Чехії Броніслав Соботка виступив проти запровадження Європейським Союзом санкцій проти Росії, чим викликав вибух обурення не лише в опозиції, а й у соратників по партії та урядовій коаліції.