Історичний самiт НАТО в Уельсi для України почався символiчно: iз зустрiчi Президента Петра Порошенка з п’ятьма лiдерами провiдних держав — учасникiв Альянсу. (УНІАН.)
Починаючи з анексії Криму й до сьогодні, Володимир Путін зробив усе, аби Росія, з якою останніми роками «загравали» майже всі західні держави й організації, стрімко скотилася з позицій одного зі світових лідерів до всесвітнього вигнанця. Дружні посиденьки Дмитра Медведєва з Бараком Обамою в американському «Макдональдзі», домовленості про співпрацю в галузі нанотехнологій, запровадження безвізового режиму з Євросоюзом — усе це перекреслено тупою агресією Кремля проти України, яку Расмуссен назвав спробою «переписати кордони в Європі за допомогою сили та крові».
Про співпрацю з НАТО, яку Москва, всупереч постійним нападкам на Альянс, активно розвивала, вже й казати нічого. Іще раніше в штаб-квартирі блоку заявили, що припиняють будь-які практичні взаємини з РФ, і нинішній саміт в Уельсі мав це рішення підтвердити. Представників Росії туди, звісно, не запросили.
Натомість НАТО планує розширити співпрацю з Україною. Напередодні саміту Андерс Фог Расмуссен заявив, що на ньому буде ухвалено рішення, які дозволять нашій державі розвинути збройні сили та безпековий сектор. І лідери провідних держав-членів блоку, з якими запрошений на саміт Президент України Петро Порошенко зустрівся перед його початком, це підтвердили.
Президенти США Барак Обама і Франції — Франсуа Олланд та глави урядів Великої Британії Девід Камерон, Німеччини — Ангела Меркель й Італії — Матео Ренці під час зустрічі у форматі 5+1 запевнили Петра Порошенка в повній підтримці територіальної цілісності України.
Найпалкіше у цій престижній компанії підтримують Україну й усвідомлюють небезпеку з боку Росії лідери Сполучених Штатів та Об’єднаного Королівства. «Ми повинні використати наші збройні сили, щоб забезпечити постійну присутність у Східній Європі. І дати ясно зрозуміти Росії, що ми завжди будемо дотримуватися наших зобов’язань щодо колективної самооборони», — наголосили Обама і Камерон у спільній статті, опублікованій 4 вересня, в день початку саміту, в газеті «Таймс».
«Зважаючи на спроби Росії за допомогою зброї змусити суверенну державу відмовитися від законного права на демократію та визначення свого майбутнього, ми маємо підтримати вибір Україною демократичного шляху розвитку та надалі допомагати їй у нарощуванні потенціалу», — зазначають автори статті, нагадуючи, що незаконною анексією Криму та присутністю військ на українській землі Росія «порушила кодекс правил» поставила світ, а отже, й НАТО, перед новими викликами. І Північноатлантичний альянс має адаптуватися до нових умов, щоб гідно ці виклики зустріти.
Власне, така адаптація вже триває — створення багатонаціональних сил швидкого реагування, посилення оборони держав Балтії, плани з розміщення нових баз НАТО на території Східної Європи — є кроками саме на цьому шляху.
Вийшовши до преси по завершенні розмови з п’ятьма західними лідерами, глава держави розповів, що на ній було домовлено: ключовим днем щодо вибору між «мирним планом» та «іншим варіантом» завершення конфлікту стане 5 вересня. Нагадаємо, саме сьогодні має відбутися засідання тристоронньої контактної групи, яка має підписати документ, що передбачає етапність запровадження мирного плану. Перший пункт — припинення вогню.
Якщо ця зустріч відбудеться успішно, Президент дасть доручення керівництву генерального штабу про двостороннє припинення вогню. Якщо ні — «імовірність наших рішучих дій щодо деескалації конфлікту є дуже високою». Хоча ми «хочемо миру».
Графік перебування українського Президента в Уельсі більш ніж насичений важливими зустрічами й переговорами. Зокрема, з лідерами Канади, Польщі, Литви, Іспанії, Норвегії, Швейцарії, Туреччини. Також Порошенко візьме участь у засіданні Комісії Україна—НАТО та проведе спільну прес-конференцію з Генсеком Альянсу Андерсом Фогом Расмуссеном.
Україна отримала від НАТО обіцяний Бараком Обамою в Естонії «сигнал про підтримку». Але, на жаль, поки не може очікувати практичної — військової — допомоги в боротьбі проти кривавого агресора.
«Треба чітко розрізняти, чого ми можемо очікувати з боку НАТО і чого не може бути апріорі. Так от: не може бути прямого військового залучення альянсу в конфлікт на даному етапі. Це виключено», — наголосив в інтерв’ю «Європейській правді» посол України при НАТО Ігор Долгов. Адже попри те, що Україна — особливий партнер Альянсу, членом НАТО вона не є.
Тож наразі розраховуємо на добру волю окремих держав — учасників блоку, які можуть надати підтримку обладнанням, нелетальною зброєю, технічними й інтелектуальними ресурсами.
Франція призупинила поставку першого «Містраля» Росії
Напередодні саміту НАТО Франція нарешті наважилася зробити те, чого від неї вже півроку вимагають громадські активісти, партнери по Північноатлантичному Альянсу і здоровий глузд. Щоправда, повністю від продажу гелікоптероносців «Містраль» Росії Париж поки що все ж не відмовився. Але поставку першого з двох обіцяних кораблів, який за контрактом мав надійти замовнику в жовтні, відтермінувала. Щоправда, для початку — «аж» на місяць.
Причиною такого рішення президента Франції Франсуа Олланда прес-служба Єлисейського палацу назвала «дії, розпочаті Росією на сході України, що порушують принципи безпеки в Європі». Нагадаємо, контракт на 1,2 мільярда євро передбачає будівництво двох гелікоптероносців класу «Містраль». Перший — «Владивосток» — уже готовий і проходить випробування біля французького порту Сен-Назер, спеціально для ознайомлення з кораблем у липні до Франції прибув російський екіпаж у складі 400 моряків. Будівництво другого — «Севастополя» — має бути завершено 2016 року.
Наприкінці травня, після анексії Криму, група конгресменів США запропонувала НАТО викупити у Франції ці кораблі, щоб вони не потрапили до рук агресора. Однак французькі експерти заявили, що це неможливо: оснащення кораблів виготовлене на російських оборонних підприємствах, тобто вже фактично належить Росії. Крім того, кораблі спеціально спроектовані для плавання в умовах крайньої півночі, тому не підходять військово-морським силам інших держав.
Тим часом оглядачі вказують на «підозрілу» реакцію Росії. Раніше Москва наголошувала, що в разі розірвання контракту з боку Франції вимагатиме сплатити величезну компенсацію. Вчора ж, після появи повідомлення про відтермінування угоди, міністерство оборони РФ заявило, що навіть у відмові від контракту «не бачить особливої трагедії». Очевидно, росіян запевнили, що купівля-продаж усе одно відбудеться, але дещо згодом — коли спричинена діями Росії в Україні напруга у міжнародному товаристві трохи спаде, і постачання «Містралів» країні, проти якої діють санкції, приверне менше уваги.
Однією з головних тем переговорів Президента України Петра Порошенка з президентами США та Франції і главами урядів Великої Британії, Німеччини й Італії перед початком саміту НАТО було надання Альянсом Україні технічної і дорадчої військової допомоги. Як довідався портал новин Польського телебачення TVP Info, на саміті може бути ухвалено рішення, що країни НАТО зможуть продавати Україні зброю. Але не від імені Альянсу, а з власної ініціативи. «Робота (в цьому напрямі) триває постійно. Думаю, що й на самому саміті на нас чекає тяжка праця», — заявив TVP Info міністр оборони Польщі Томаш Сємоняк.
Напередодні саміту НАТО віце-президент США Джо Байден мав розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, в якій привітав його з обранням головою Європейської ради та обговорив відносини США—ЄС («Ми не маємо важливішого партнера, ніж Європа»), питання саміту НАТО, кризу в Україні й необхідність жорстких наслідків для Москви за ескалацію конфлікту. Як повідомив Білий дім, Байден і Туск «погодилися продовжувати тісну співпрацю у справі кризи в Україні та її впливу на європейську безпеку».
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
