«Якщо буде подальша ескалація на Донбасі... » А поки підтанцюємо. (Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.)
Кадрове питання, яке на цьому саміті найбільше цікавило Євросоюз, насправді не менш важливим було й для України. Адже від того, хто саме очолює Європейську раду та формує зовнішньополітичну лінію ЄС, значною мірою залежить і загальна позиція європейської спільноти щодо російсько-українського конфлікту, й подальша доля нашої держави в міжнародній системі координат.
На жаль, сподіватися на найкращий для нас варіант — призначення президентом ЄС прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска за одночасного обрання главою європейської дипломатії його співвітчизника Радослава Сікорського або шведа Карла Більдта, які обоє є найщирішими друзями України, — було б надто наївно. І не в останню чергу — з огляду на гендерне питання. У Брюсселі дуже переймаються дотриманням гендерної рівності в складі керівних органів ЄС. Скидається на те, що в новому «скликанні» виконавчого органу Євросоюзу єврокомісарів жіночої статі буде все ж менше, ніж чоловіків. Тому коли в боротьбі за посаду голови Євроради переміг Туск, а не його головна суперниця, прем’єр-міністр Данії Хелле Торнінг-Шмітт, було очевидно: місце верховного представника ЄС із зовнішньої політики знову посяде жінка. Так і сталося: британську баронесу Кетрін Ештон у цьому кріслі змінить італійська соціал-демократка Федеріка Могеріні, яка досі мала репутацію проросійського політика.
Утiм однією з перших заяв новообраної очільниці європейської дипломатії стала різка критика РФ. За словами Могеріні, політика і воєнна агресія Володимира Путіна зруйнували партнерство Москви з Брюсселем. «Цих партнерських стосунків більше немає: від цього моменту Росія вже не є стратегічним партнером ЄС», — заявила наступниця Ештон в інтерв’ю італійській газеті Corriere della Sera.
«Путін ніколи не поважав і не бажав виконувати зобов’язання, він не хотів змін, натомість підтримував сепаратистів, особливо в ситуації з малайзійським авіалайнером... Військова агресія, провокації Росії призводять до того, що європейська дипломатія не має іншої альтернативи, як запровадити подальші санкції — це єдиний інструмент у цій політиці», — наголосила поки ще міністр закордонних справ Італії, розкритикувавши Кремль іще й за дурну заборону на ввезення іноземних продуктів, яка б’є насамперед по власному народу Путіна.
Дональд Туск, який колись також був помічений якщо не в симпатіях до Москви, то принаймні в намаганні налагодити з Кремлем дружній діалог, тепер також ілюзій щодо путінської політики більше не має. Хоча імідж поміркованого політика псувати теж не хоче: «Позиція ЄС щодо конфлікту в Україні має бути відважною, але не радикальною», — така головна теза його заяв. На думку польського прем’єра, те, що держави Європейського Союзу мають різні точки зору — природно. Але головне, щоб загальна політика щодо конфлікту між Росією та Україною була «ефективною для досягнення миру» і «єдиною». Зрозуміло, що в ЄС входить 28 різних країн, але якщо між ними буде розбрат — до добра це не приведе.
Сам Туск сумнівів у своїй позиції не залишає: вчора на меморіальному заході, присвяченому роковинам початку Другої світової війни (перші постріли якої пролунали на польському півострові Вестерплатте), він однозначно наголосив, що в Україні йде «не конфлікт, а війна», і закликав усю Європу стати на захист свого союзника.
Призначення Туска на місце президента ЄС Германа Ван Ромпея, до слова, для багатьох експертів стало несподіванкою. Сам політик заявив, що ухвалив остаточне рішення щодо згоди на цю посаду в день проведення саміту — 30 серпня. Адже нещодавно пан Дональд, про якого від 2012 року говорили як про потенційного наступника голови Єврокомісії Жозе Мануела Баррозу, багаторазово наголошував, що хоче сконцентруватися на польській політиці. Втім після його другої перемоги на виборах у 2011 році опитування громадської думки в Польщі демонструють чітку перевагу опозиції в особі партії «Право і справедливість» та головного суперника Туска — Ярослава Качинського. Тож «відрядження» до Брюсселя — це ще й втеча від домашніх проблем.
Ну й, нарешті, про головне — з огляду на те, як потрібна Україні підтримка міжнародної спільноти в умовах, коли російські війська де-факто вже вторглися на нашу територію з усією своєю важкою технікою і зброєю.
Знову зі скрипом, небажанням і «зітханнями», Євросоюз таки готує нову хвилю санкцій проти Росії. Іншого виходу немає, і це вже добре розуміють навіть такі залежні від добрих взаємин із «Газпромом» та Кремлем держави, як Німеччина та Франція.
Як повідомив чинний президент ЄС Герман Ван Ромпей, Єврокомісія повинна підготувати пропозиції щодо посилення штрафних заходів проти Росії протягом тижня — відповідне зобов’язання прописане в підсумковому документі саміту. Серед найпалкіших прихильників таких кроків у Євросоюзі — наші друзі Польща, Литва, Латвія, Естонія, Велика Британія.
І навіть канцлер ФРН Ангела Меркель, яку так люблять критикувати за «дружбу» з Путіним, укотре підтвердила, що всьому є межа. За її словами, серед учасників саміту ЄС «ніхто не сумнівався у масивній військовій участі Росії в конфлікті на сході України», і «якщо наявна ситуація зберігатиметься або загострення зростатиме, тоді йтиметься про нові санкції — включно із заходами у фінансовому та енергетичному секторах». «Я вже казала, що санкції можуть негативно вплинути, в тому числі й на німецькі компанії. Але, незважаючи на це, запровадження обмежувальних заходів щодо Москви абсолютно необхідне. Приймати поведінку Росії — не вихід», — наголосила Меркель під час розмови з журналістами в Берліні.
А міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр учора «збагнув», що Росія прагне «прорубати» собі сухопутний коридор до Криму через іншу українську територію, тому «існує загроза прямого воєнного вторгнення», якому повинні завадити «прямі й жорсткі економічні заходи» з боку ЄС.
Але без «п’ятої колони» у Брюсселі все ж не обійшлося. І, що найприкріше вражає, серед противників санкцій проти Росії опинилися держави, які найбільше постраждали від аналогічних дій Москви (тоді ще — столиці СРСР) проти їхніх народів: Чехія, Словаччина, Угорщина та «прімкнувший к нім» Кіпр. Ці чотири країни, за даними газети «Файненшл таймс», «висловили стурбованість щодо введення більш жорсткого ембарго». А запровадження санкцій має бути одностайним рішенням усіх 28 членів ЄС.
Уже наступного дня, в неділю, прем’єр-міністр Чехії Богуслав Соботка давав пояснення стосовно своєї позиції в ефірі Чеського телебачення. За його словами, Прага не готова погодитися на нову хвилю санкцій проти Росії «в ситуації, коли Єврокомісія ще не запропонувала конкретного плану». І навіть після того, як такий план буде запропоновано (що має бути зроблено до кінця поточного тижня), чеський уряд залишає за собою право викреслити з нього ті пункти, з якими не погодиться.
Соботка пообіцяв узгоджувати свої дії з прем’єром Словаччини Робертом Фіцо, який також зайняв проросійську позицію. І висловив упевненість, що українську кризу можна врегулювати лише дипломатичним шляхом, хоч і «глибоко розчарований» переговорами в Мінську, під час яких Росія вже вводила свої війська на територію України.
Але на батьківщині таку позицію глави уряду не зрозуміли навіть соратники, не кажучи вже про опозицію. Віце-прем’єр-міністр, християнський демократ Павел Белобрадек заявив, що Європа, а тим більше Чехія, не мають права повторити «Мюнхенську зраду» 1938 року. А найжорсткіша критика в бік Соботки пролунала від представників партії ТОП-09. Карел Шварценберг назвав виступ прем’єра у Брюсселі «ганебним», а Мірослав Калоусек заявив, що «навряд чи можна очікувати принципових кроків від Західної Європи, якщо на них нездатна навіть така країна як Чехія, яка на власному досвіді пережила радянську окупацію».
Що ж до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, відомого русофільськими поглядами, то він «не вірить в ефективність» санкцій ЄС проти Росії. Мовляв, «конфлікт в Україні можна вирішити переговорами або збройним протистоянням, а санкції — ніщо інше, як самообман».
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
