Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
У Києві відбувся фестиваль вишиванок, який вразив не тільки величезною кількістю людей, які звідусіль прийшли підтримати ходу, а й піднесеним патріотичним духом.
«Ми розпочинали ходу з Контрактової площі з представниками вісімнадцяти регіонів, а піднялися на Софійську площу цілою Україною. До нас усе підходили і приєднувалися українці у вишиванках, навіть іноземні гості. Нам вдалося об’єднати дух українців. І це не може не радувати», — каже ініціатор цього параду Ігор Добруцький.
Чи доцільно проводити це свято в час, коли в зоні АТО тривають кровопролитні бої, сумніви виникали в організатора заходу. Як тільки представники делегацій iз різних регіонів, особливо Луганська, Слов’янська, Миколаєва, Дніпропетровська, почали телефонувати до пана Ігоря, що всі вони хочуть узяти участь у ході й підтримати биття серця України, вагання розвіялися.
За словами телеведучої Анжеліки Рудницької, ці урочистості були потрібні українцям хоча б для того, аби через єднання ще раз запалити український дух.
«Мій друг, який воює в АТО, написав мені: будьте прокляті зі своїми парадами і концертами, — розповіла Рудницька. — Мені було боляче. Я опинилася між «за» і «проти». Але читала інші відгуки хлопців, які писали, що ми цей день повинні святкувати і бути разом. Це і є, як на мене, виховання патріотизму, акт нашої громадянської подяки всім чоловікам, які служать і захищають країну в складний для нас час. Це початок нової історії для наших дітей, а відтак — маленька інвестиція в майбутнє».
Підтримала вишиванку й українців дизайнер Людмила Бушинська. Показ сучасних етносуконь — від теми петриківки, вишитого рушника до синьо-жовтого прапора — продемонстрували відомі українки на знак єдиної України. Сама ж дизайнер жартома сказала, що проти такого жіночого батальйону не встояли б терористи.
«Я не так часто одягаю вишиванку, — зізнається учасниця показу дизайнерських вишиванок Яна Клочкова. — Але, відчувши сьогодні піднесений український дух і щире об’єднання українців, задумуюсь над тим, щоб поповнити гардероб національним вбранням».
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>