Ще кілька років тому ім’я Леоніда Стадника із села Подолянці Чуднівського району Житомирської області було у всіх на вустах. Особливо після того, як з українським Гуллівером зустрівся Президент України Віктор Ющенко і подарував йому автомобіль, щоб легше було пересуватися. А в 2007 році на унікальну людину звернули увагу представники Книги рекордів Гіннесса, які мали намір зареєструвати Леоніда Стадника як найвищу людину планети. Щоправда, згодом, коли потрібно було пройти офіційну процедуру вимірювання, Леонід відмовився від такої «честі». «Щоб зареєструватися в Книзі, треба заплатити майже 400 євро, а яка вигода з цього? Жодної. Хтось реєструється заради реклами, а я хочу спокою. Бо коли я був у Книзі, це було щось страшне, не було вільної хвилини. У будь-який час міг хтось приїхати й сказати, що він проїхав дві тисячі кілометрів і стоїть під воротами, аби зі мною сфотографуватися. Я кажу: добре, не заперечую, а воно вам навіщо? А той каже: для приколу... Ця публічність мене просто замучила», — зізнавався велетень в одному з інтерв’ю.
Його життя не можна було назвати простим. До 12 років він був звичайнісіньким сільським хлопчаком, але після операції із видалення доброякісної пухлини мозку почав стрімко рости, причому зростання не припинилося і в дорослому віці. Леонід із золотою медаллю закінчив школу, потім — ветеринарний інститут, працював ветеринаром на фермі. Однак через зростаючу вагу йому було все важче добиратися до роботи, тож змушений був кинути. Через зріст довелося поставити хрест і на особистому житті. «Почалися проблеми зі здоров’ям, з одягом, взуттям. Тоді я прийняв рішення, що не варто свої проблеми перекладати на чиїсь тендітні плечі, й став жити сам по собі, зі своєю сім’єю», — зізнавався він.
Кілька років йому і справді практично не було в чому вийти в люди — не так просто в селі знайти взуття 62-го розміру та одяг 70-го. Слава тимчасово допомогла вирішити ці питання: костюми і черевики для Стадника в різний час шили на замовлення як фірми, так і приватні майстри. У 2011 році він переніс ще одну операцію із видалення аденоми гіпофізу, яка мала би зупинити вироблення гормону росту. Проте і після цього Стадник продовжував, хай і повільніше, але набирати сантиметри. Останній зафіксований його показник — 5 м 57 см (нинішній рекордсмен Гіннесса, турок Султан Косен, на 10 см нижчий).
Останні роки Леонід захоплювався виноградарством, мав близько 140 сортів винограду, різноманітні кущі ягід, але доглядати за ними було все важче — до проблем із вагою додалося різке падіння зору. Після смерті мами, яку він дуже любив, Стадник практично не полишав свого обійстя, відмовившись навідріз від спілкування з пресою. Жив у маминій хаті разом зі своєю сестрою Ларисою.
Понад усе він хотів бути таким, як усі, жити звичайним сільським життям, мати родину і дітей. Усі, хто його знав, відзначали надзвичайну доброту Леоніда і готовність прийти на допомогу. А йому допомогти не змогли навіть ті, хто його дуже любив. 23 серпня у нього стався крововилив у мозок, і наступного дня велике серце зупинилося. 5 серпня йому виповнилося 43 роки.