Місія можлива?

У неділю, 17 серпня, у Свято-Успенському соборі Києво-Печерської лаври відбудеться церемонія інтронізації нового предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія. Як повідомляла «УМ», саме його було обрано спадкоємцем митрополита Володимира на Соборі єпископів УПЦ МП, що відбувся в Києво-Печерській лаврі. За кандидатуру Онуфрія проголосувало 48 із 74 учасників Собору (митрополит Антоній, який опинився на другому місці, набрав 24 голоси, митрополит Симеон — 9).

Одними з перших нового очільника УПЦ МП привітали з обранням Патріарх Московський і всієї Русі Кирил та президент Росії Володимир Путін. Однак попри те, що Онуфрія називають прихильником ідеї «русского міра», його кандидатура виглядає досить неоднозначно. Відомий релігієзнавець Андрій Юраш в інтерв’ю російському сайту Портал-credo.ru зазначив, що «Онуфрій пережив значну еволюцію поглядів, і якщо раніше з ним пов’язували однозначну приналежність до промосковського табору серед єпископату, то у зв’язку з останніми подіями і впливом його найближчого оточення його позиція змінюється якщо не на проукраїнську, то принаймні на таку, яка враховує побажання і можливості більш продуктивного існування церкви в нинішніх реаліях».

Сам митрополит Онуфрій серед перших заяв наголосив, що він не відкидає ідею об’єднання церков, але при цьому виставив свої умови. «Тема об’єднання обговорювалася, ми завжди були відкриті до діалогу між гілками православ’я, і ми хочемо, щоб було об’єднання. Але у нас є свої принципи — це канони Святої Православної церкви, і об’єднання може бути тільки згідно з цими канонами. Інші аргументи не можуть бути достатніми для такого об’єднання», — наголосив він.

Якими будуть подальші кроки новообраного предстоятеля УПЦ МП, покаже час. Очевидно, що швидких і кардинальних змін у стосунках між різними конфесіями української православної церкви найближчим часом сподіватися не варто. Як зазначив один із відомих авторитетів у духовному житті України, архiєпископ Харківський і Полтавський Ігор (Ісіченко) (УАПЦ), вибір зроблено, і тепер проблемою стане те, чи паства УПЦ МП, та й рядовий клiр цієї Церкви, готовi відмовитися від змін. «Адже йдеться не лише про перспективу здобуття канонічної автокефалії, ставлення до якої в середовищі УПЦ МП справді досить різне. Церква, звичайно, не повинна пристосовуватися до кон’юнктури та змінюватися залежно від поглядів державних еліт. Однак вона зобов’язана оперативно відповідати на виклики часу, зберігати динаміку руху до спасіння, промовляти до світу зрозумілою й переконливою мовою. Церква потребує постійної духовної віднови! До цього всіх нас зобов’язує дар П’ятдесятниці», — зазначив владика Ігор у коментарі «УМ».

За його ж словами, для УПЦ МП актуальною лишається проблема звільнення від інерції минулого, здобутої Синодальною Церквою в царські часи, а Московським патріархатом — після його входження в політичні структури СРСР 1943 р. «Чи вдасться досягти цього, дбаючи винятково про стабільність конфесійного устрою? Спостерігатимемо за цим із братньою любов’ю та співчуттям», — каже Ігор Ісіченко.