Де сидять художники?

06.08.2014
Де сидять художники?

Лавочка-олівець.

Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. Днями цю колекцію поповнив іще один арт-об’єкт — за ініціативи арт-бутіка «Азур» біля нього було встановлено лавку, змайстровану із гігантських копій кольорових олівців. На створення цього проекту, зізнаються митці, їх надихнули діти. Тож тепер, доки малеча чаклує на кухні арт-студії, батьки можуть відпочити і згадати приємні моменти зі свого дитинства.

«Насправді, у нас було багато ідей щодо створення лавки: від палітр і тюбиків, з яких витікала б фарба, до олівців, — говорить менеджер мережі «Ажур» Тетяна Терещенко. — Звичайну лавку ставити було б якось дуже банально, оскільки колектив у нас творчий, то вирішили втілити ідею з олівцями. Ми не переслідували рекламну мету, а лише хотіли створити комфорт нашим клієнтам і перехожим, що, сподіваюся, нам вдалося зробити».

За словами Тетяни Терещенко, втілити задум було не так уже й просто. Збирали лавку по частинах: спочатку окремо придбали чавунні ніжки, тоді під них підганяли олівці, і лише після того, як вона набрала форму, художники й дизайнери розфарбували її яскравими кольорами.

Такі яскраві об’єкти роблять місто комфортнішим і по-своєму унікальним, пропонують нетривіальний погляд на світ, переконаний директор Агенції культурних стратегій Микола Скиба. «Маємо визнати той факт, що Київ відстає в арт-мистецтві від світових столиць, наприклад того ж Нью-Йорка, Амстердама чи Берліна. Лавка у вигляді олівців не є унікальна в такому розумінні, бо існує чимало подібних їй варіацій. Але такі об’єкти однозначно потрібні, тому що вони роблять місто виразнішим, комфортнішим і створюють творчу атмосферу», — каже він.

Лавка-олівець і справді не залишає байдужими пересічних громадян і туристів. Бажаючих сфотографуватися і відпочити тут чимало. «Приємно відпочивати на арт-лавці, правда, — каже Василь, мешканець Києва. — Ось сиджу, і думки гарні приходять. Добре було б, якби таких лавок, як ця, в Києві стало більше. Це не стандарт 3х4, а прояв, насамперед, креативу, який вартий уваги і окремих аплодисментів».

Поруч iз новою лавкою є ще один арт-об’єкт у вигляді окулярів, який відкрили минулого року. Відтепер ці дві лавки на тлі сірих будинків оживляють вузьку вулицю Ярославів Вал і милують око як дітей, так і дорослих.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Київ без Стуса?

    У людських спільнотах прийнято називати сквери, сади і парки іменами видатних особистостей. Особливо ж дерева, які «бачили» тих чи інших історичних діячів: «Липа митрополита Петра Могили», «Дуб Максима Залізняка», «Шевченків дуб». У Святошині були такі Стусові сосни... Він ними милувався, писав про них, водив до них свого сина. >>